iBilingua

Все, що в той момент говорила мама, було: “Не заздри брату, він того вартує”. Заздрити було ніколи, в той час я носила під серцем дитя, і почувалась дуже погано. Розказувати не хочу, слава Богу, що жива залишилась. Просто тоді до мене нікому не було діла: батьки дбали лише про синочка, а сам Іван про мене і не згадував

Нас у батьків двоє: я і молодший брат, мені вже 52, а братові 45.

життєві історії 0

Моєї мами вже кілька років немає в живих, а мене досі мучить вина перед нею, тому я вирішила написати. Хочу виговоритися на папері, так як розповісти більше нікому. Коли я зібралася за Івана заміж, мама всіма способами намагалася цьому перешкодити. Головною причиною її незгоди було те, що батьки мого хлопця любили заглядати в чарку. Але я не могла зрозуміти, до чого тут батьки, адже мій Іванко не такий

Моєї мами вже кілька років немає в живих, а мене досі мучить вина перед

життєві історії 0

Мені 23 роки, є чоловік-ровесник і 8-місячна донечка. І я дуже ображена на свекруху, не хочу, щоб вона спілкувалася з малою. Справа ось у чому. Я не збиралася близько спілкуватися з нею від початку, бо в мене кілька знайомих подруг не спілкуються тісно зі свекрухами і їхнім родинам це тільки на краще. Ще перед весіллям, якого ми з коханим і не хотіли, свекруха вимагала, щоб я не народжувала дитину, але вимагала не в мене, а у моєї мами

Мені 23 роки, є чоловік-ровесник і 8-місячна донечка. І я дуже ображена на свекруху,

життєві історії 0

Коли зрозуміла, що ношу під серцем дитя, я одразу ж пішла до нашого спільного знайомого, щоб той повідомив Ігорю, але відповіді я не отримала. В той час телефонів не було, тому залишилася я одна зі своєю ситуацією. Ігор, звичайно ж, в нашому селі більше не з’являвся. А для чого? Дитина – це ж відповідальність. Найцікавіше, що через стільки років, він знайшов мене у фейсбуці

Мені вже близько 50-ти, і я ніколи б не подумала, що зі мною таке

життєві історії 0

Діточки допомогли мені, і я змогла змиритися із тою важкою для мене втратою. Все ніби було добре, та через деякий час помітила, що Андрій знову щось приховує. Влізла в телефон. Побачила дружнє листування з однією дамою. Я зателефонувала їй. Моєму здивуванню не було меж

Я опинилася в дуже важкій для мене ситуації. Одружені з Андрієм більше 10 років.

життєві історії 0

– Оксано! Що ти таке намовляєш мого сина? Яку ще роботу поміняти? Ти розумієш про що його просиш? Йому не 20 років, щоб так легко влитися в колектив, – говорить мені свекруха. Щоб ви розуміли, Остапу всього-на-всього 41 рік. Але на думку Галини Олександрівни, це вже майже старість

Я так втомилася від свого чоловіка. У нас постійні непорозуміння, різні погляди на життя.

життєві історії 0

Я народилася в селі на початку 90-х, повна розруха і злидні, мама довго не працювала, а татової зарплати ледь вистачало. Все дитинство носила обноски за сестрою. Та й одяг ніколи не вибирала, що купили те і носила. За все дитинство нікуди не їздила, хоча була можливість дітей безкоштовно в табір прилаштувати, один раз сестру відправили і все. А мені сказали: “Одна з’їздила, відпочила, і вистачить”

Я народилася в селі на початку 90-х, повна розруха і злидні, мама довго не

життєві історії 0

Потроху обставляли наше гніздечко новими меблями, технікою, купили недорогу машину після весілля. Все було добре, аж до того моменту, як я випадково зустріла його колишню дружину на вулиці. Ледве можна було дати їй 30 років, швидше всі 40. Однак вона мене впізнала і підійшла. Попросила мене з’їхати з квартири і спокійно розлучитися. Відпустити чоловіка, а вона домовиться з ним про те, щоб він платив всю іпотеку сам. Тепер двері нашої квартири для неї відчинені

Потроху обставляли наше гніздечко новими меблями, технікою, купили недорогу машину після весілля. Все було

життєві історії 0

Купили квартиру, але чоловік оформив її на свою матір. Господиня мого житла не я, а свекруха! Ми разом вже 14 років, двох синів виховуємо. Живемо у квартирі, яка лишилася мені від батьків. А у мого чоловіка є мама і сестра. Ця сестра – «найнещасніща» жінка в світі. Людина – один негатив і ниття. Як тільки свекруха стала власницею квартири, відразу пішла у неї розмова про дарчу для своєї дочки і внучки, або є ще якийсь варіант, щоб «нещасній дочці» життя полегшити. Але це наші гроші і дарча повинна бути на онуків!

Купили квартиру, але чоловік оформив її на свою матір. Тобто, господиня мого житла не

життєві історії 0

Донині я пам’ятаю її вічні поради: “Одягнися добре, застудишся! Ти йдеш без шапки? Ти знаєш, хвороба йде з голови!”. Результатом бабусиних зусиль було те, що я продовжувала ходити одягнена, як цибуля. Так, я розумію, що вона хотіла для мене кращого, але тим не менше, її перебільшена турбота знищила мій імунітет

У дитинстві я дуже хворіла. Як тільки вилікувала біль в горлі, у мене починався