iBilingua

Ну знаєш, дорогенька, якщо на тебе у 29 років магнітні бурі впливають і ти, сидячи вдома, не можеш мамі чоловіка вареників наліпити – то гайда на оренду, там собі на дивані відлежуйся! Позавчора я запросила до себе на вечерю двох колежанок з роботи, а невістку зранку попросила наліпити нам вареників з картоплею та грибами. А вона нам – піцу з доставки на стіл!

Син і невістка живуть у мене, вони з Ангеліною кілька місяців тому розписалися, вона

життєві історії 0

Після 24 до нас зі сходу переїхала сім’я, де п’ятеро дітей. Я не могла на це спокійно дивитися, оскільки діти були недоглянути, і вічно голодні. Не раз я їх кормила і уявляла, як добре було б мати і мені таких янголяток дома. Я б їх відмила, відкормила, і ми б зажили гарною і дружньою сім’єю. Але останнім “ляпом” стало те, що я дізналася. Ця горе мама, буде мати, ще одну дитину. Чому така несправедливість? Ми так з чоловіком мріємо про маля

Після 24 до нас зі сходу переїхала сім’я, де п’ятеро дітей. Я не могла

життєві історії 0

Сьогоднішній дзвінок Олени мене сильно здивував. Вона повідомила, що хоче розлучитись з Русланом. Та причина геть смішна, їй бракує від нього уваги. А ще вчора Руслан прийшов з дня народження свого колеги по роботі, трохи веселий, і сказав їй, що вона марнотратка: “Я так важко працюю, а ти витрачаєш кошти на непотрібні речі”. Як мені насмілитись і сказати Олені, що без чоловіка вона просто пропаде?

Дві різні історії, які покажуть вам, наскільки ми самі є будівниками свого щастя. Маю

Без рубрики 0

Це обурювало і мене, і односельчан, і інших біженців, які, щоб заробити навіть ті ж 100 гривень, мали з самого ранку працювати. Хоча я намагалася їх якось виправдовувати, мовляв, не дай Бог пережити те, що вони пережили. Але те, що я почула одного дня, просто зрушило землю з-під ніг. Того дня я проходила повз той будиночок, де жили біженці. І мене зацікавило, що зібралася групка односельчан і вони щось голосно обговорювали

Не думала, що такі люди досі існують… Наше смт стало прихистком для багатьох біженців.

життєві історії 0

З Оксаною ми майже рік не бачились. Вчора у Даринки був день народження і вона приїхала до похресниці з подарунками. Впізнати її було важко, адже це була геть не та людина, яку ми звикли бачити. Вона схудла на стеблиночку, а ще змінився її погляд. Оксана завжди була усміхнена, щира на позитиві дівчина. Я догадуюсь, що стало причиною цих “змін”, та це мене сильно засмучує

З чоловіком ми живемо в маленькому містечку біля кордону з Польщею. З нами разом

життєві історії 0

По сусідству зі мною живе старенька бабуся Неля, деколи мене просить, щоб їй щось купила в місті. Дає гроші. Того дня попросила купити хліб, масло і кусочок ковбаски. Я послухала бабусю, а от зі мною продавчиня повелась недобре. Обрахувала на 130 грн. Коли повернулась до магазину, щоб довести свою правоту – вона ще й огризалась: “Пані, як ви можете мене звинувачувати, то ви так спішили, мені голову закрутили, тому порахувала більше”

Завжди мені когось шкода, ніколи не можу пройти повз того, хто просить милостиню. Думаю,

життєві історії 0

Ольга Яківна в своїй “проповіді” не зупинялася. – Леська, їй-богу, дай йому хоч дихнути в суботу та неділю. Хіба ти не бачиш, що він весь блідий? Я не можу дивитися, як ти закидаєш мого Мар’янчика роботами. – Щоб ви розуміли, в боргову яму ми потрапили через її таке виховання сина. Та якби не я, ми б будинку лишилися. Тільки свекруха цього і чути не хоче, ще й налаштовує проти мене своїх сусідів

Мені довелось вислуховувати від свекрухи, який бідненький її син, а всьому виною, я, бо

життєві історії 0

Минув час, нічого на Богдана не впливало, він і далі до ночі по забігайлівках з друзями бігав. Я намагалася його зупинити, але хто ж мене слухати буде. Та тривати так довго не могло, терпіння в Світлани не залізне. Тому зовсім скоро вона подала на розлучення і на аліменти. Та звідки йому їх платити? Робити не має. Єдине, що має брат, квартиру від матері. За яку я тепер й хвилююсь

Ой не знаю, як врятувати життя брата. Були ми близнюками, не багато жили, бо

життєві історії 0

Я заборгувала у магазині сестри, оскільки не мала готівки: “Ірино, чи можна тобі гроші поверну ввечері, донька взяла мою карточку, почекаєш?” Ірина погодилась. Вона того вечора поїхала на фітнес, а я вже вночі не йшла до неї, бо була втомлена після того ремонту. Зранку дочка моя мала віднести гроші до магазину, але поїхала на навчання. В обід сиджу на роботі і бачу – дзвінок від Ірини

Зрозуміла, що гроші правлять світом! Чим людина їх більше має, тим захланнішою стає! У

життєві історії 0

Ось що ще треба Аллі? Ну так, житло знімне, так ж сама жити не захотіла зі мною. Потягла сина на квартиру, а тепер ще й винним зробила. Ти, каже, не мужик, раз на сім’ю заробити не можеш. Донька памперсів не має, грошей не вистачає. А що мій Андрійко може зробити? Він не винен, що стільки платять. Не ледарює ж він. Так ні, фиркнула, батька подзвонила і речі зібрала

Сьогодні на роботі зайшла розмова про життя у декреті. Хтось із колег це пережив,