iBilingua

У мене дві дочки, але одна, старша, чесне слово, трохи «бракована»! Це ж треба було – приїхати з Італії і прийти до пʼятьох племінників з бананами! Тепер я точно вирішила, що весь будинок залишу Лесі, на Лілю в старості надіятися не прийдеться

У мене дві дочки, але одна, старша, чесне слово, трохи «бракована»! Це ж треба

життєві історії 0

Недавно в мого сина було весілля, так моя сестра, до того ж, хресна мама, не прийшла на торжество, хоча Остап її особисто запрошував. Вона не може змиритися з тим, що я не забираю маму, якій вже 84 роки, до себе. Але річ в тім, що вона живе в двоповерховій віллі, яку будував наш тато, а я в трикімнатній квартирі чоловіка. Ми оплачуємо сусідці, за допомогу мамі. Але я вважаю, що спадок мені перепаде по-справедливості! Догляд мами тут ні до чого

В мого сина недавно було невеличке весілля. Молодята були у вишитих нарядах. Все було

життєві історії 0

Тітка Стефа приїхала з сином до нас погостювати. Вона ж з пустими руками ніколи не приїжджає. В нас два хлопці – солодке йде на “ура”. Сам же Денис нічого не купив, тому після сніданку тітка й каже: “Дай хоч на морозиво!”. Я не думала, що ця історія так закінчиться. Він не бідний: жінка по курортах, дорога автівка, квартира, а скупий такий, що стидно й описувати. Та що казати, про нас, він рідній мамі з покупкою телевізора не допоміг

Хочу з вами поділитись історією з життя рідної сестри моєї мами, моєї тітки. Живе

життєві історії 0

Свати з весіллям сину нічим не допомогли. Для нас це дуже дивно, але я б промовчала, якби не ця ситуація зі сватом, в кінці гостини. Гості тоді вже розійшлися, а він переглянувся, чи нікого нема, і поцупив “біленьку”. Я ж то все бачила, так неприємно стало. Я ще до весілля знала, що будуть “цирки”, коли сваха задзвонила і запитала про “сценарій” торжества. Далекі вони люди, ой далекі. А на поправинах зять ледь не розплакався!

Непрості часи переживає наш народ, але, незважаючи на ці лихоліття, життя продовжується: молоді люди

життєві історії 0

Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над головою, Богдан би не подався на ті заробітки. Три роки він жив на дві країни, а останній раз коли повернувся, сказав, що має там жінку, яку кохає до безтями і йде до неї. Мені в той час земля з-під ніг пішла. – Як? Двоє дітей, дружина? – Не послухав, хоч як ми тільки не просили з чоловіком. А цього року і молодший Андрійко про заробітки заговорив

Звісно, виню себе, бо якби ми мали змогу і допомогли сину з дахом над

життєві історії 0

Ні брат, ні сестра, яка вже давно живе в Польщі, зі мною не спілкуються. Всьому виною старенький будиночок, який перейшов мені у спадок від бабусі. Мама з татом знають всю правду, але не хочуть йти проти когось із дітей. Коли прийшлося оплачувати прощальну церемонію, ніхто навіть не спитав, чи є в мене гроші, мені було за них соромно. А згодом спільні знайомі мені переказали слова сестри. “Вона над бабусею добряче попрацювала, щоб забрати все собі!”

Коли пішла з життя моя бабуся, я почувалася дуже погано. Я так сумувала за

життєві історії 0

Святкували оце на вихідних з чоловіком 30 років спільного життя, син наш з невісткою й онуками-підлітками завітали. Але дуже вже мене засмутили! Принесли свої оті модні суші, а до моїх страв, над якими тиждень стояла, майже не торкнулися, за 200 гривень, які кожному онуку дала, навіть не подякували! А от ми з чоловіком з ностальгією згадуємо сімейні радянські традиції

Святкували оце на вихідних з чоловіком 30 років спільного життя, син наш з невісткою

життєві історії 0

Коли я зібралася заміж, у мене вже була власна квартира. За тиждень Гліб вже оселився в мене. Спочатку йому стало цікаво, куди я «діваю» свою ж зарплату. У вихідні взяла його під руку, і ми пішли на ринок разом, щоб зробити запас продуктів на тиждень. Його батьки давно отримали квартиру у новобудові, але там зведено лише коробку. Він озвучив ідею, що можна продати мою квартиру та вкласти гроші у його нове житло. Він через суд може вимагати 50% мого майна. Пояснював Гліб це тим, що ми прожили разом 6 місяців

Коли я зібралася заміж, у мене вже була власна квартира. З Глібом нас познайомили

життєві історії 0

Мені того дня потрібно було розміняти 100 гривень по 50, на дорогу дітям, а зранку ще магазин зачинений. Що мала робити? Через дорогу – тай до Лесі. А вона як налетіла на мене з вересками: “Ти, Софіє, якісь чари знаєш, чи що? Хто приходить зранку гроші міняти? Хочеш, щоб у нас зовсім нічого не було?”. Тепер ходять і навіть не вітаються. Так прикро мені. Я ж їм стільки добра зробила

У всіх є сусіди, але не завжди відносини між нами складаються добре. Кажуть: “Добрий

життєві історії 0

Всі ці півтора роки, поки його родина закордоном, мені приділяв увагу мій шеф. Хоча робив він це ще раніше. Нарешті я з ним зійшлася – його навіть троє моїх дітей не відлякують. Я дуже щаслива, вже на новій машині. А далі життя покаже, зараз треба жити в моменті

Всі ці півтора роки, поки його родина закордоном, мені приділяв увагу мій шеф. Хоча