Син, дочка і ще інші родичі, скинулися на мій день народження і подарували вишиванку, про яку я давно мріяла. Але я впевнена, що коштує вона “копійки”, бо це не ручна робота, а машинна. Ми з чоловіком все життя відкладали, економили, щоб дітям помагати. І до машини дочки доклалися і до ремонту сина і навіть деякі меблі купили. І ось таку віддачу отримали. Навіть соромно комусь сказати. Червоними і чорними нитками… та я кольорову, веселу хотіла. Хай їм грець!
Син, дочка і ще інші родичі, скинулися на мій день народження і подарували вишиванку,
Родичі чоловіка: «У вас молодший сад пішов? А що дружина вдома сидить? Нехай працювати йде»
Родичі чоловіка: «У вас молодший сад пішов? А що дружина вдома сидить? Нехай працювати
Прийшла невістка на кухню майже об одинадцятій годині. Я чесно думала, що Олена мені допоможе, але ні, Невістка собі спокійно сіла пити каву, ще й почала свої претензій пред’являти. “Галина Петрівна, а не могли б ви каструлями тихіше стукати, бо спати неможливо!?” – сказала моя невістка з докором. Я думала вже й собі щось сказати Олені, але та перебила і далі своє почала казати. “А, і ще зробіть там щось їсти майстрам, бо я нині на манікюр і вже запізнюся”. І тут я не витримала!
Ой, тепер це покоління таким лінивим стало і моя невістка тому не виключення. З
В той час, як Борис заробляв гроші, ми з чоловіком слідкували за ремонтом в його будинку. Він сам нас попросив все оплачувати. – Я коли повернуся з відрядження, все поверну до копійки! – І ось вже який час Борис в Україні, але гроші повертати він не збирався. Я недавно набралася сміливості і пішла до нього на розмову. Ви не повірите, але Борис здивовано спитав: “Які гроші?” А я ж готувалася і показала йому “зошит”
В той час, як Борис заробляв гроші, ми з чоловіком слідкували за ремонтом в
Як рідне дитя Уляну прийняла в себе дома хоч і без приданого. Мама її відпустила без ложки і подушки. Та я закрила на все очі, бо Денис так вирішив, а перечити я не стала. Мало того, що їсти варити не вміє, так ще й бурчить, коли я намагаюсь її навчити. Та остання наша “буря” була геть з іншої причини. Пропали мої манікюрні ножиці, які були мені дуже необхідні. Якби я знала, що та так рота роззявить, то б нові купила, чесне слово
Як рідне дитя я Уляну прийняла в себе дома хоч і без приданого. Мама
На весілля свекруха подарувала нам квартиру, точніше – пусті стіни. Ми довгий час доводили її до пуття і нарешті відсвяткували своє новосілля. Звичайно, без Тамари Василівни не обійшлося. Я ретельно готувалася, мила, прибирала, нагодувала багато смачно і з нетерпінням чекала гостей. Свекруха прийшла раніше всіх. Все почала перевіряла. Рухала полички чи добре прикручені, а потім зайшла у ванну
На весілля свекруха подарувала нам квартиру, точніше – пусті стіни. Ми довгий час доводили
Я не бачу іншого виходу, як просто заборонити свекрусі переступати наш поріг. Чоловік на диво, став на її захист. “То як Веронічка була маленька і вона в нас днювала й ночувала, тобі все підходило, а тепер ні?” Але це різні речі, бо 24 зробило “до і після”. Ми вже давно всією сім’єю перейшли на українську і слухати від своєї маленької дитину той “язик” я не збираюся. І якщо виною всьому свекруха, то нехай забуде до нас дорогу!
Я не бачу іншого виходу, як просто заборонити свекрусі переступати наш поріг. Чоловік на
Вероніка мені ще не офіційна невістка, але мені вже соромно за її смак перед подругами! Як уявлю це майбутнє весілля – плакати хочеться! Як син міг закохатися в таку? Живуть разом вже два роки. І ось надумали весілля. Тут і ясно все стало з цією Веронікою. тепер я просто не знаю, як відмовити сина одружуватися. Це ж треба було таке з весільною сукнею вчудити! Тарасу вона теж купила дуже дешеву сорочку та штани на китайському ринку
Вероніка мені ще не офіційна невістка, але мені вже соромно за її смак! Як
Я можу порівняти двох своїх свекрух. Через першу ми з першим чоловіком і батьком моєї донечки ми розлучилися, на жаль. Друга мені за маму, при чому не другу, а першу, бо рідна моя матуся на небесах. А це – найсмачніший і найпростіший торт від моєї Мами Соломії Тарасівни – вас вся родина розцілує за нього в обидві щоки! Це мій традиційний торт вихідних, і я дякую свекрусі за цей неймовірний рецепт! Ділюся, дорогі господині, і з вами!
Я можу порівняти двох своїх свекрух. Через першу ми з першим чоловіком і батьком
Моя свекруха категорично відмовляється переходити на нові дати свят. Мовляв, вона все життя так святкувала і так до кінця й буде робити. Після цього я вже з острахом боюся Миколая чи Різдва. Я розумію, що не завжди вийде привести дитину до свекрухи, бо для нас це буде звичайний робочий день. Не хочеться дитину туди сюди тягати. І ось в т ой час, як інші чекають дива, я чекаю від свекрухи чергової “бурі”
Знаєте, в мене свекруха далеко не схожа на тих з розповідей. Марина Степанівна завжди

You cannot copy content of this page