Відповідь дав о. Олексія Філюка на запитання, які цікавлять читачів.
— На всіх важливих таїнствах у церкві люди тримають в руках свічки: вінчання, хрестини, Перше Причастя. Що робити з ними після того, як таїнство минуло? Скільки часу їх треба зберігати?
— Приписів Церкви щодо зберігання свічок немає. Це є атрибут вінчання чи хрестин, який доповнює саме дійство. Свічки з вінчання ви можете допалити вдома у будь-який час, навіть, коли просто вимикають електрику. Не варто цим речам надавати магічного значення. Якщо вони валяються старі і поламані — згортаємо усе в папір та підпалюємо десь у садочку.
— Що робити із вербою, яку освячуємо у Вербну неділю та квітами і віночками, які святимо у церкві влітку?
— Усе потрібно спалити. Те, що не використовується — можна кинути на горище, хай у хаті буде тепліше (посміхається), а якщо ні — просто усе спалити.
— Ще є звичай купати новонароджених у ванночках зі священними віночками. Що скажете про це?
— Це суто народний звичай. До Церкви воно нічого немає. Звичайно, якщо речі освячені — благословення сходить на дитинку, але головне — благословення від Бога і щира молитва. Віра — це і є головне Благословення.
— Чи завжди в домі має бути свячена вода?
— Так, справді ми приносимо воду у свої будинки, і добре, коли вона є у нас. Вона нас оберігає від зла.
— Якщо освячена вода зіпсувалася, чи означає це погану звістку?
— Є такий факт, що вода не псується у домах навіть по 15-20 років. Вода не псується, за умови, якщо в цім домі живуть благочестиві люди. Коли сварки, злість — вода і справді може зіпсуватися, бо Дух Святий відходить з дому. Хоча люди моляться, дотримуються посту, не ворогують один з одним. Коли водичка псується, не варто надавати цьому великого значення. Цю водицю варто вилити під дерево чи навіть у вазон.
— Часто, коли у сім’ях непорозуміння, люди думають, що якісь містичні ритуали зможуть допомогти. Чи так це? І що робити людям, якщо вони бачать, що справді вдома неспокійно?
— Щоби не було негараздів у сім’ї — треба виконувати Божі заповіді. Наприклад, діти мають любити батьків, а батьки мають йти на поступки. “Батьки, не дражніть своїх дітей”, це все записано у Біблії. Якщо цього дотримуватись — відпадає потреба у всіх тих ритуалах.
— Розкажіть про ікони в хаті, в будинку. Чи має бути в кожній кімнаті іконка?
— Це не обов’язково. Людина може мати маленьке розп’яття в одній із кімнат і жити по-християнськи. А може бути таке, що людина має усі стіни вдома завішані іконами і рушниками, а жити не як християнин: клясти, перечитись, ображати. Це не є добре. Це справа кожного.
— Є особливі ікони, які Ви б порадили мати вдома?
— Має знаходитись в хаті poзп’яття чи ікона Спасителя. Також шлюбні ікони мають зберігатись вдома. Відповідно, ті ікони, з якими люди вінчаються, мають бути вдома.
— Вони обов’язково мають бути освяченими?
— Так, ікони благословляються: бо літографія та дерево на рамці ще не є іконою. Іконою вона стає після освячення в храмі. Інакше це просто зображення.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Відома астрологиня Валентина Віттрок заявила, що активна фаза війни в Україні триватиме ще й у липні, а також спрогнозувала, чим саме все це закінчиться і коли чекати “початку закінчення”
- Ми з дружиною і новонародженими двійнятами тимчасово живемо у тещі. Причини, думаю, зрозумілі: ми переїхали до неї в Тернопіль з Гостомеля. Мене не мобілізували, сам я не рвуся: дружині треба допомагати, заробляти. Тещу не влаштовує, що я не танцюю під її сопілку
- Стало відомо, як почувається зараз Борис Моїсеєв – спішить до Кобзона? “Молить стару з косою про швидкий візит”, – розповів відомий журналіст
- Одкровені слова про чоловіка, з яким 26 років разом: дружина київського мера Кличка ексклюзивно розповіла про характер свого чоловіка та його роботу в цей непростий для України час
- Ми з Ірпеня переїхали жити до матері чоловіка в Ужгород. А всього за місяць до всіх цих подій у нас народилася донечка. Мало того, що готова напоїти немовля водою, постійно вчить, як треба, так ще почала говорити, щоб моя дочка сказала першою слово «бабуся», мовляв, на її честь, адже вона нас прихистила. І чесне слово, хоч би раз купила памперсів