Відповідь дав о. Олексія Філюка на запитання, які цікавлять читачів.
— На всіх важливих таїнствах у церкві люди тримають в руках свічки: вінчання, хрестини, Перше Причастя. Що робити з ними після того, як таїнство минуло? Скільки часу їх треба зберігати?
— Приписів Церкви щодо зберігання свічок немає. Це є атрибут вінчання чи хрестин, який доповнює саме дійство. Свічки з вінчання ви можете допалити вдома у будь-який час, навіть, коли просто вимикають електрику. Не варто цим речам надавати магічного значення. Якщо вони валяються старі і поламані — згортаємо усе в папір та підпалюємо десь у садочку.
— Що робити із вербою, яку освячуємо у Вербну неділю та квітами і віночками, які святимо у церкві влітку?
— Усе потрібно спалити. Те, що не використовується — можна кинути на горище, хай у хаті буде тепліше (посміхається), а якщо ні — просто усе спалити.
— Ще є звичай купати новонароджених у ванночках зі священними віночками. Що скажете про це?
— Це суто народний звичай. До Церкви воно нічого немає. Звичайно, якщо речі освячені — благословення сходить на дитинку, але головне — благословення від Бога і щира молитва. Віра — це і є головне Благословення.
— Чи завжди в домі має бути свячена вода?
— Так, справді ми приносимо воду у свої будинки, і добре, коли вона є у нас. Вона нас оберігає від зла.
— Якщо освячена вода зіпсувалася, чи означає це погану звістку?
— Є такий факт, що вода не псується у домах навіть по 15-20 років. Вода не псується, за умови, якщо в цім домі живуть благочестиві люди. Коли сварки, злість — вода і справді може зіпсуватися, бо Дух Святий відходить з дому. Хоча люди моляться, дотримуються посту, не ворогують один з одним. Коли водичка псується, не варто надавати цьому великого значення. Цю водицю варто вилити під дерево чи навіть у вазон.
— Часто, коли у сім’ях непорозуміння, люди думають, що якісь містичні ритуали зможуть допомогти. Чи так це? І що робити людям, якщо вони бачать, що справді вдома неспокійно?
— Щоби не було негараздів у сім’ї — треба виконувати Божі заповіді. Наприклад, діти мають любити батьків, а батьки мають йти на поступки. “Батьки, не дражніть своїх дітей”, це все записано у Біблії. Якщо цього дотримуватись — відпадає потреба у всіх тих ритуалах.
— Розкажіть про ікони в хаті, в будинку. Чи має бути в кожній кімнаті іконка?
— Це не обов’язково. Людина може мати маленьке розп’яття в одній із кімнат і жити по-християнськи. А може бути таке, що людина має усі стіни вдома завішані іконами і рушниками, а жити не як християнин: клясти, перечитись, ображати. Це не є добре. Це справа кожного.
— Є особливі ікони, які Ви б порадили мати вдома?
— Має знаходитись в хаті poзп’яття чи ікона Спасителя. Також шлюбні ікони мають зберігатись вдома. Відповідно, ті ікони, з якими люди вінчаються, мають бути вдома.
— Вони обов’язково мають бути освяченими?
— Так, ікони благословляються: бо літографія та дерево на рамці ще не є іконою. Іконою вона стає після освячення в храмі. Інакше це просто зображення.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
