Сьогоднішній уривок Євангелія неділі є про те, що віра без діл є ніякою. Критерій, за яким Бог оцінює людину називається “любов”.
В тексті немає нічого про відвідування храму в неділі і свята, Святі Таїнства, читання побожної літератури, навіть про молитву не згадано жодним словом.
Натомість сказано про діла милосердя, як дуже конкретний вияв любові до ближнього. Якщо узагальнити всіх тих, кого Господь поставив праворуч і ліворуч, це ті, що жили для іншого і ті, що жили для себе.
Молитва, відвідування храму, читання побожної літератури, Святі Таїнства та інші атрибути християнського життя нас спрямовують від себе до іншого.
Чим більше ми пізнаємо Христа, тим ясніше ми бачимо Його в тих, хто нас потребує. Якщо ми не чинимо діл милосердя, ми не знаємо Христа.
Байдужість, це брак віри і любові. Готуючись до Великого Посту, зробімо постанови не лише щодо їжі, але і щодо діл милосердя. Опинитися ліворуч Христа, це те, що найгірше може статися у нашому житті.
Фото ілюстративне, спеціально для ibilingua.com.
Недавні записи
- Іринка повернулася з Італії з потрібною сумою і купила квартиру. Дочка все облаштувала і залишивши ключі мені, поїхала знову на заробітки. І тут мені подруга каже, що її онучка шукає оренду, ось я і вирішила здати їй цю квартиру. Правда, в дочки я дозволу не питала. Щоб на душі було спокійно, я час від часу заходила з перевіркою, але коли дівчат дома не було. Та одного разу я таки попалася
- Перший дзвіночок був ще на весіллі, коли Іван заставив свою новоспечену дружину бігати з підносом і борщем, щоб його друзі ситі були. Другий не забарився. Оксана, за настановою чоловіка, продала золоті сережки, які батьки подарували, і молодий ґазда купив коня. Закінчилося все хатою, яку будували на подвір’ї свекрів, а в кінцевому результаті свекруха по документах була єдиною власницею
- Пів року тому ми позичили сестрі Василя 20 тисяч гривень. З роботою щось не ладилося, а оренда в Києві чималенька. Ми тримали ці гроші на “чорний день”. І ось недавно я говорила з Катериною по телефону, і вирішила натякнути про боржок. Такої реакції я не чекала. Мало того, через дві години мене набрала з претензіями свекруха. Виявляється, я серця не маю
- Чоловік просить, щоб я знову пакувала чемодани і їхала на заробітки в Італію. Я тільки від цього відійшла. Десять років пробула на чужині. Купила старшому сину квартиру, молодшому залишаємо будинок з ремонтом в селі, хоча він і цього не заслужив. Просто мої хлопці звикли жити на всьому готовому
- На день Києва ми поїхали з сім’єю до батьків, вони живуть за тридцять кілометрів від нас в селі. Коли ми з мамою залишилися наодинці, вона давай мене питати, чому я не спілкуюсь з братом, який живе в Криму. Як вияснилось, дружина Діми звинувачує у всьому мене. – Він старший і повинен бути мудріший!