Свого сина Галина Петрівна не виховувала. Принесла “в подолі” і віддала своїй мамі. Мій чоловік виріс такою чудовою людиною завдяки бабусі. Дай Бог їй здоров’я. І коли в нас народилася дитинка, свекруха, яка вела не дуже гарне життя, почала мене вчити, як виховувати Миколку. Бо бачте, він мені колись на голову вилізе. – Надто сильно ти про нього піклуєшся. Самостійним він ніколи не стане!

Свого сина Галина Петрівна не виховувала. Принесла “в подолі” і віддала своїй мамі. Мій чоловік виріс такою чудовою людиною завдяки бабусі. Дай Бог їй здоров’я. І коли в нас народилася дитинка, свекруха, яка вела не дуже гарне життя, почала мене вчити, як виховувати Миколку. Бо бачте, він мені колись на голову вилізе. – Надто сильно ти про нього піклуєшся. Самостійним він ніколи не стане!

Познайомилася з Денисом я ще в період навчання в коледжі. В нас тоді зав’язалося спілкування. Спочатку все почалося просто з допомоги один одному з домашнім завданням, а потім переросло в закоханість.

Ми з Денисом почали проводити більше часу поза стінами коледжу. Хоча в хлопця не було дуже багато часу, адже він вже тоді працював.

На початку я ним просто пишалася, але вже потім з’ясувалося, що йшов Денис на будь-яку роботу далеко не від хорошого життя.

Я намагалася зі своїм хлопцем ділитися всіма секретами, з моєї сторони була повна довіра. Я доволі швидко познайомила Дениса з батьками, з родиною, зі своїми друзями.

Час минав, а ось Денис не спішив знайомити мене зі своєю матір’ю чи батьком. Спочатку я думала, що йому треба просто більше часу, але потім почала сумніватися, чи дійсно він вважає наші стосунки серйозними.

Я чекала, я дуже довго чекала. На фоні цього в нас почалися негаразди і “бурі”. Тому все-таки після трьох років стосунків Денис познайомив мене зі своєю матір’ю, і яка виявилася, далеко не найкращою.

Галина Петрівна видно, що з сином мала доволі холодні стосунки, вона Денисом майже не цікавилася ще з самого дитинства.

Змалечку майбутня свекруха ростила сина сама, а точніше ростила її мати, адже Галина – “принесла в подолі” і потім спихнула дитину матері.

Хто точно є батьком дитини Галина Петрівна не може сказати.

А коли дізналася, що чекає дитину, то ймовірний батько швиденько зник. Галина привела на світ дитину, але великої любові до сина не мала.

Тоді зовсім юна і красива дівчина лишила хлопчину своїй матері. Галина з перших днів немовляти влаштовувала особисте життя.

Любов до сина в свекрухи не з’явилася ні тоді, ні коли вже Денис підріс. Маленька пенсія бабусі змусила хлопця працювати з ранніх літ.

Але то було тоді, тепер ми стали на рушничок щастя і живемо своїм життям. Я подарувала Денисові сина, назвали Миколкою.

Мій чоловік виявився дуже хорошим батьком, було відчуття ніби він дає сину всю ту любов, яка не дісталася Денисові в дитинстві.

Ми почали жити своїм життям. І коли в нас народився синок Микола наша свекруха почала лізти з непроханими порадами. За молоду Галина Петрівна лишила свою дитину матері, а тепер почала мені дорікати тим, що я занадто піклуюся своїм Миколкою.

Читайте також: Я завжди говорила синам, що цю хату я розділю між ними порівну. Вже коли мене не стане, нехай розбираються, як її ділити. Але одного ранку я прокинулась і задзвонила колишній невістці. Хату в яку ми з чоловіком всю душу вклали я переписала на невістку і внуків. Синам я нічого не говорила. Не знаю, як Ігор про це дізнався, але навіть місяць не минув, як він постав на моєму порозі. – Вона тобі чужа людина! Як ти можеш? Ми ж з братом розраховували на цю хату!

Свекруха почала згадувати, що в той період вона могла залишити мого вже чоловіка Дениса і піти гуляти. Галина Петрівна казала, що як і далі я так буду дивитися за її внуком, то той виросте зовсім не самостійним.

Звісно розумію, що не все, що говорить моя свекруха правильне.

Але в мене закрадається зерно сумніву.

Невже дворічного Миколу через свою любов я вирощу не самостійним? Що ви порадите в цій ситуації?

Автор – “АанГа”

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!