fbpx
Духовна скарбничка
Святе Письмо з розважаннями на 29 квітня. Спробуймо навчитися пізнавати присутність Бога, який постійно є в нашому житті!

Діяння Апостолів 4, 13-22.

13. В ті дні юдеї, побачивши сміливість Петра і Івана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і пізнали, що вони були з Ісусом; 14. та, бачивши, що вилічений чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти. 15. Велівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою й говорити:

16. – Що нам із цими людьми робити? Вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо. 17. Але щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш нікому з людей в це ім’я.

18. І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили й не навчали іменем Ісуса. 19. Та Петро і Іван їм у відповідь сказали:

– Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, судите! 20. Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.

21. Ті, погрозивши їм знову, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося. 22. Чоловік же, на якому сталося те чудо оздоровлення, мав понад сорок років.

Євангеліє від Йоана 5, 17-24.

17. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

– Отець мій діє понині, і я дію.

18. За те юдеї ще більше намагались його убити, та не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що називав Бога своїм Отцем, видаючи себе за рівного Богові.

19. Ісус відповів їм, кажучи:

– Істинно, істинно кажу вам: не може Син від себе діяти нічого, як тільки те, що бачить, як Отець діє. Бо що Отець діє, те саме також і Син діє. 20. Отець бо любить Сина й усе йому показує, що сам діє. І більші від цих діла йому покаже, щоб ви дивувалися.

21. Бо як Отець воскрешає ушедших і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє. 22. Отець бо не судить нікого, але дав Синові увесь суд, щоб усі почитали Сина, як почитають Отця. 23. Хто не почитає Сина, той не почитає Отця, який послав його.

24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від відходу перейшов у життя.

Йо. 5, 17-24. «Отець мій творить аж по цю пору, тож і я творю».

Хоч ми й називаємося християнами, віримо в Бога, але часто не навчені побачити Його дію в нашому житті. Навіть незважаючи на те, що Христос став для нас людиною.

Часто ми віддаляємо Бога від нашого реального життя, від обставин, у яких перебуваємо. Але дуже важливо вміти бачити Бога в нашому житті, бачити Його в кожній ситуації, яка б не відбувалася.

Маємо вправлятися в тому, щоб пізнавати дію Бога в житті кожного з нас. Як діти грають у хованки й шукають щось, що є, але заховане, так і ми маємо вчитися знайти Його, бо Він присутній повсякчас, навіть коли нам здається, що Він далеко і лишив нас самих з нашими проблемами.

У молитві «Царю Небесний» ми самі про це кажемо: «всюди єси і все наповняєш». Бог завжди присутній у нашому житті, повсякчас діє. Як каже Святе Письмо, ми в Ньому живемо й дихаємо. Спробуймо навчитися пізнавати присутність Бога, який постійно є в нашому житті.

Владика Венедикт (Алексійчук)

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.

You cannot copy content of this page