alena

У мене з чоловіком в Іспанії свій бізнес – готель на березі моря. Тому я оплачувала доглядальницю батькам, лікування, санаторії. Будинок в селі на Полтавщині батьки заповіли на нас трьох, але мої сестра і брат умовляють мене відмовитися на їхню користь від моєї частини спадку, бо хочуть продати будинок і допомогти фінансово своїм дітям

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

У мене з чоловіком в Іспанії свій бізнес – готель на березі моря. Тому я оплачувала доглядальницю батькам, лікування, санаторії. Будинок в селі на Полтавщині батьки заповіли на

Мені 32 роки, звуть Олена, і я вже 14 років одружена зі своїм чоловіком Артемом. Щоранку починається однакова рутина. Свекор і свекруха їдуть на роботу в місто, залишаючи мені весь будинок, подвір’я, город і господарство на руки. Я встаю рано, ще до світанку, готую сніданок, збираю дітей до школи, потім виконую свою дистанційну роботу. Але для роботи на комп’ютері завжли не вистачає часу, бо свекруха щодня залишає список завдань. То буряки перебрати, то картоплю посадити, то курей і кролів нагодувати, то зібрати огірки для закруток. А іноді – і зовсім абсурдні речі. Наприклад, на вихідних я ношу каву в ліжко свекру і свекрусі. Артем щось надсилає, але більша частина йде на життя, оплату комунальних послуг і запити свекрів. “Ось батькам треба дах на сараї перекрити”, – каже чоловік. “Новий паркан треба поставити”

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Мені 32 роки, і я вже 14 років одружена зі своїм чоловіком Артемом. Ми побралися дуже молодими: мені було лише 18, йому – 22. Наші почуття тоді здавалися

Її кулінарні здібності – окрема тема. Її голубці, запіканки, котлетки і торти – це просто шедеври. Всі наші друзі й родичі захоплюються нею і просять її рецепти. Я й сам часто жартую: “Моя дружина могла б стати шеф-кухарем у найкращому ресторані”. Але є одна річ, яка мене тривожить і з якою я не можу впоратися.Подружнє життя у нас з Соломією буває лише два рази на рік. Це мій подарунок на день народження і, якщо пощастить, на Новий рік. Але Новий рік іноді “випадає”, бо, як каже Соломія, це завжди клопоти, гості, свята – не до того

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Її кулінарні здібності – окрема тема. Її голубці, запіканки, котлетки і торти – це просто шедеври. Всі наші друзі й родичі захоплюються нею і просять її рецепти. Я

– Мамо, ти могла би няню моїм дітям оплатити, чи гуртки, чи відпочинок хоча би в Карпатах! – скиглить моя дочка Вероніка, яка при надії четвертою дитиною. – Мамо, ти літаєш за кордон, купуєш собі дорогі речі, а я навіть не можу оплатити дітям гуртки чи відвезти їх на відпочинок, чи купити якісні дорогі продукти з цією іпотекою! Їмо одні дешеві каші, а ти рибою червоною снідаєш і авокадо, та каву італійську смакуєш! А совість твоя де? А я казала їй не виходити заміж і жити для себе. І квартиру би краще не дарувала. Майбутній зятьок був із бідної родини, без чіткої професії чи стабільної роботи. Я бачила, що перспектив у нього нуль

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

А я казала їй не виходити заміж і жити для себе. І квартиру би краще не дарувала. Майбутній зятьок був із бідної родини, без чіткої професії чи стабільної

Тільки зараз, у 44 роки я відчуваю себе щасливою, зрозуміла себе і сенс життя, дозволила собі бути собою. Жіноча жертовність не несе і не дає нічого хорошого! Я дозволила собі трьох чоловіків, розлучення в ще купу речей. І це подарувало мені нову мене. Через 15 років шлюбу я зрозуміла: тримаюся за цей союз лише заради дітей. Я хотіла, щоб донечки росли в повній сім’ї і чекала, коли вони подорослішають. Вони підросли, стали самостійними. І в якийсь момент я зізналася собі: мені потрібна свобода. Коли мені виповнилося 40, я подала на розлучення. Це було нелегке рішення, але, на щастя, Максим сприйняв його спокійно. Ми розлучилися мирно, з повагою. Дочки вже були студентками, і я знала, що вони зрозуміють. З того моменту моє життя почало змінюватися

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Тільки зараз, у 44 роки я відчуваю себе щасливою, зрозуміла себе і сенс життя, дозволила собі бути собою. Жіноча жертовність не несе і не дає нічого хорошого! Я

Сама я з Києва, але вже кілька років живу у Верховині, що на Франківщині. Ми з Міланкою з такою щирою радістю ліпили ці вареники і пельмені, чекаючи мою маму з роботи. Нам хотілося затишної вечері, і я сподівалася, що мамина душа відтане. Даремно! Як же мама волала! Вся мамина трикімнатна квартира в колекційних картинах і годинниках. Сльози своєї дитини я мамі не прощу, я в той ще вечір взяла квитки додому

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Сама я з Києва, але вже кілька років живу у Верховині, що на Франківщині. Ми з Міланкою з такою щирою радістю ліпили ці вареники і пельмені, чекаючи мою

Як на мене, люди взагалі не повинні брати дітей на відпочинок в готелі, щоб не псувати відпочинок іншим. Вибачте, я збираю, відкладаю гроші на цей відпочинок, хочу, заплативши, отримати релакс, А тут якась багатодітна сімейка в номері чи на шезлонгах поруч!

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Як на мене, люди взагалі не повинні брати дітей на відпочинок в готелі, щоб не псувати відпочинок іншим. Вибачте, я збираю, відкладаю гроші на цей відпочинок, хочу, заплативши,

Я їй просто не дозволятиму їсти! Знаєте, від своєї мами я поки росла натерпілася нормально так. А через два тижні вона до мене їде в гості, подивитися, як я облаштувалася, як живу. А я приготувала план помсти, цілий сценарій склала. Отже, як я вже сказала, через 2 тижні до мене приїде погостювати мама – вперше після того, як я вступила до університету. А рік тому вся моя сім’я поїхала за кордон і більше не бачилися, бо я лишилася в Києві. І ось коли мама приїде, я збираюся поводитися з нею

22.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Я їй просто не дозволятиму їсти! Знаєте, від своєї мами я поки росла натерпілася нормально так. А через два тижні вона до мене їде в гості, подивитися, як

У січні у мене весілля, я виходжу заміж за свого коханого хлопця Романа. Мені 27 років, звуть Олена. У мене четверо братів і сестер – всі вони старші за мене і всі зараз уже мають свої родини. І я нікого з них не забажала бачити на своїм весіллі. І от не знаю, чи правильно я роблю, не запрошуючи їх. Тому розповім про ситуацію трохи детальніше, щоб ви мали уяву і могли мені щось порадити

21.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

У січні у мене весілля, я виходжу заміж за свого коханого хлопця Романа. Мені 27 років, звуть Олена. У мене четверо братів і сестер – всі вони старші

Єгипет так Єгипет. Я зручна. Хороша, дбайлива, надійна. Всім допоможу, про всіх турбуюся. Люблю сім’ю, стараюся для них зробити все, що можу, щоб вони були щасливі. Але сьогодні мені знадобилася допомога. Маленьке прохання. Я занедужала, щось схопила сезонне на роботі, і попросила старшу дочку посидіти з молодшим братом, моїм меншим сином. А в чоловіка попросила машину з’їздити на роботу, а потім у поліклініку і знову на роботу. Бо холодно стояти на зупинці, а я й так дуже шмигаю носом і з температурою. Мені здавалося, я попросила таку дрібницю. Через три місяці на її 20 років я хотіла подарувати дочці квартиру, щоб вона жила окремо

21.11.2024Рубрика: життєві історіїАвтор: M Alena 0

Я зручна. Хороша, дбайлива, надійна. Всім допоможу, про всіх турбуюся. Люблю сім’ю, стараюся для них зробити все, що можу, щоб вони були щасливі. Але сьогодні мені знадобилася допомога.