Головна

alena

Для мене зовнішній вигляд завжди – на першому місці, робота така – я головний менеджер мережі приватних готелів. Я дуже велике значення надаю своєму гардеробу, він має бути багатий і стильний. А ось до їжі я байдужа, це не головне в житті. Мій чоловік Артем іноді міг купити собі щось дороге, брендове, і носити це роками. Але це зовсім інший рівень любові до одягу, ніж у мене. А от з нашим холодильником, який я наповнювала лиш сирами, йогуртами і фруктами, він е мг змиритися
життєві історії 0
Для мене зовнішній вигляд завжди – на першому місці, робота така – я головний менеджер мережі приватних готелів. Я дуже велике значення надаю своєму гардеробу, він має бути
Мені 29 років, звуть Олена, і я все ще дуже залежу від своїх батьків. Але недавно в моєму житті сталися кардинальні зміни. Але моя матуся заявила, що я невдячна донька і запропонувала зробити вибір, інакше я потрапляю в їхню з батьком немилість. Що мені лишалося? Після університету я переїхала жити у квартиру, що дісталася мені від бабусі. Ні, краще жити самій, готувати собі бутери самій, але при цьому зберегти гармонію і емоційний спокій душі. І все би так і було, якби не одне “але”. Квартира у батьків хоч і трикімнатна, але вже досить стара і ремонту давно не бачила. І він їй дуже потрібний. І він навіть вже триває. Почався років зо 10 тому. І останні років зо 5 років я віддавала на нього десь половину своєї зарплати. Як вам?
життєві історії 0
Мені 29 років, звуть Олена, і я все ще дуже залежу від своїх батьків. Але недавно в моєму житті сталися кардинальні зміни. Але моя матуся заявила, що я
На тітку Тетяну вже просто немає управи, і що з цим робити – просто не знаю. У мене ж за маму душа болить. Мама вже не молода далеко, і такі хвилювання, які їй забезпечує молодша сестра, їй аж ніяк не на користь. А все через цю квартиру! У мами є молодша сестра, тітка Таня, їй 56 років. Ще на початку 90-х тітка вийшла заміж і поїхали жити за чоловіком в Грузію. Тоді я сказала мамі, що так більше не можу жити, і тітка переселилася до нової квартири, в яку вона теж вкладала гроші, давала мамі на ремонт, загальна сума десь на той час була близько 70 тисяч гривень. Я перестала спілкуватися з нею зовсім. І ось вже 7 років тітка живе у маминій квартирі
життєві історії 0
На тітку Тетяну вже просто немає управи, і що з цим робити – просто не знаю. У мене ж за маму душа болить. Мама вже не молода далеко,
Моя сваха Валентина два роки прожила в Польщі. І оце повернулася якраз під мій ювілей, 60 років я відсвяткувала минулої суботи. Я зібрала на святкування лише найближчих, бо ні грошей, ні настрою відзначати з розмахом не було. Але посидіти теплим колом рідних хотілося. Тому в суботу на 15 годину я запросила рідню на обід. Сваха Валентина принесла коробку, перев’язану гарною стрічкою, тому я вирішила відкрити, коли гості вже розійшлися. Так і зробила, цікаво ж було, що там за презент з Польщі. Відкрила я і випала в осад. Невже вона думає, що у нас все так погано, ну чесне слово? Чи польських дешевих шоколадок у нас в магазинах нема? Ну й з кашами, горохом  і макаронами у нас не дефіцит
життєві історії 0
Моя сваха Валентина два роки прожила в Польщі. І оце повернулася якраз під мій ювілей, 60 років я відсвяткувала минулої суботи. Я зібрала на святкування лише найближчих, бо
Мені 36 років. Для батьків чоловіка я – наче меблі, бо ми вже 6 років живемо з Остапом, а діток нам лелека не приносить. І мене дуже засмучує таке ставлення свекрів, адже я – не порожню місце, їхній син зі мною щасливий! Чоловік дійсно мене любить, а я – його, у всьому одне одного підтримуємо. Найбільша проблема мого життя справді в тому в тому, що його батьки мене не сприймають. Завжди, коли приїжджаю до них з Остапом, окрім “Привіт” і “До побачення” ще буквально кілька фраз і все на тому. А ми їздимо часто, щоб допомогти по господарству, адже свекри живуть в своєму домі, а Остап у них – одни син. Та ці вихідні перевершили все, що було до. Як тепер далі жити в цьому всьому – не уявляю просто і потребую людяних порад
життєві історії 0
Мені 36 років. Для батьків чоловіка я – наче меблі, бо ми вже 6 років живемо з Остапом, а діток нам лелека не приносить. І мене дуже засмучує
Я проживу без грошей свекрухи і в орендованій квартирі, але його молодша сестра віднині не живе в нашому домі. Я займаюся своїми справами. Планую свою дитину, якщо Богдан далі зі мною. Ми чекали Лілію Василівну з заробітків – це правда. А тепер її старша дочка має квартиру від мами, ми – 2000 тисячі євро, а молодшу збираються лишати з нами. Та я свій час на чужу дитину більше не витрачаю. Обіцяє і нам квартиру та ще й машину, чоловік благає погодитися
життєві історії 0
Якщо коротко, то мою життєву історію можна написати такими словами: я проживу без грошей свекрухи і в орендованій квартирі, але його молодша сестра віднині не живе в нашому
В один голос бабусі і мама, а потім і свекруха мені торочили: годувати коханого чоловіка лише домашнім. «Запам’ятай, онучко: перше, друге і компот». Але я ще тоді майбутній свекрусі в очі щиро заявила: ставати до плити щодня не збираюся, навіть якщо її син купить мені будинок чи квартиру. Навіщо, якщо можна пообідати у кафе? Чому сучасні чоловіки вважають, що ми зобов’язані їх годувати? – запитала я у свекрухи Надії Григорівни. І вона розгубилася
життєві історії 0
В одни голос бабусі і мама, а потім і свекруха мені торочили: годувати коханого чоловіка лише домашнім. «Запам’ятай, онучко: перше, друге і компот». Але я ще тоді майбутній
Мені 52 роки, я мама трьох чудових синів і пишаюся цим. Чоловік полинув на небеса кілька років тому, але я навчилася жити сама і маю надію ще влаштувати своє особисте життя. Але – згодом, ще минуло мало часу. У мене все добре, крім одного – середня невістка. От я вам розповім про це чудо, яке живе в Німеччині і навіть дякувати за подарунки не вміє, не те що за сина! Вже хочу подзвонити свасі Наталі і поговорити, як вони погано виховали дочку. І думаю, що правильно зроблю. Хтось має їй про це сказати!
життєві історії 0
Мені 52 роки, я мама трьох чудових синів і пишаюся цим. Чоловік полинув на небеса кілька років тому, але я навчилася жити сама і маю надію ще влаштувати
Мені 52 роки, чоловіку Роману – 55. Ми другий рік всього живемо разом. Живемо удвох, окремо. Але! Щонеділі ми з чоловіком ходимо на обід до його мами. І це щось з чимось, я вже сивію. Розумієте, це єдиний спільний вільний вихідний день із чоловіком. А я маю його присвятити чужій літній бабусі! Маму свою чоловік і сам не любить, сам про це говорить. Навіть не пам’ятає точну дату її народження, йому завжди нагадують про це. Ніколи не дарує їй квіти та подарунки, навіть на день народження
життєві історії 0
Мені 52 роки, чоловіку Роману – 55. Ми другий рік всього живемо разом. Живемо удвох, окремо. Але! Щонеділі ми з чоловіком ходимо на обід до його мами. І
Знаєте, що мені світить? Доглядати за мамою мого хлопця. Я його дуже кохаю, але чи підписуватися мені на таке, чи краще втікати? Але чи зустріну я ще свою долю? Адже мені вже 33! Живемо з Костею разом вже рік. Він добра, чудова людина. Він родом з іншого міста, але в нашому місті нього родичі, тут же закінчував виш. Живемо ми на орендованій квартирі, оплачує її він. У мене своя маленька квартира, у батьків заміський будинок. У нього квартира в передмісті, залишилася від бабусі, де зупиняється його мама, коли приїжджає до нашого міста
життєві історії 0
Знаєте, що мені світить? Доглядати за мамою мого хлопця. Я його дуже кохаю, але чи підписуватися мені на таке, чи краще втікати? Але чи зустріну я ще свою

You cannot copy content of this page