Головна

alena

Вчинок невістки мене не те слово, здивував. Та ні, не збіднію я від тих 800 гривень, але я з Лесі ніколи не беру гроші, якщо принесу дітям тортик чи щось з речей, мину якісь шкарпетки. Приїхала, попила з Лесею чаю, невістка простягає мені гарно запакований меренговий рулет – не на любуватися! Беру я значить цю красу, а Леся мені і каже: – Мамо, з вас 800 гривень, вага тут 930 грам. Ласуйте з подругою на здоров’я! Я чесно вам скажу: дар мови на якусь мить втратила
життєві історії 0
Вчинок невістки мене не те слово, здивував. Та ні, не збіднію я від тих 800 гривень, але я з Лесі ніколи не беру гроші, якщо принесу дітям тортик
Жити сестру на дачу я запросила сама. Ну шкода мені стало Софію: лишилася вдовою з дитиною. От це мені обернулося халепою, я вам скажу! Тепер навіть не знаю, як поговорити з сестрою. Може, щось порадите. Щойно я відчинила ворота, мене зустріла коза. Але родзинка мене ще чекала попереду. Мої клумби, мої квіти – все претворилось на засаджені грядки – морква, помідори, огірки і Бог знає, що вона там ще посіяла. Перетворила ось так помахом руки мій особистий куточок для медитації на сільський город. Хочу її виселити
життєві історії 0
Жити сестру на дачу я запросила сама. Ну шкода мені стало Софію: лишилася вдовою з дитиною. От це мені обернулося халепою, я вам скажу! Тепер навіть не знаю,
Я ще студентка останнього курсу університету і живу з батьками. Вони проти, щоб я кудись переїхала, адже я у них єдина дочка. Щиро кажучи, я б давно кудись переїхала, але я не маю ніяких власних грошей і повністю залежу від батьків фінансово, вони мене спонсорують, годують і одягають. Мріє купити мені квартиру і подарувати на весілля. Щоб я не мала таких проблем з житлом, які були у них з татом на початку сімейного життя. Я про це все навіть не думаю. Мені хочеться дорогого одягу, косметики, подорожувати багато. Машину і здати на права, орендувати якусь квартирку окремо
життєві історії 0
Я ще студентка останнього курсу університету і живу з батьками. Вони проти, щоб я кудись переїхала, адже я у них єдина дочка. Щиро кажучи, я б давно кудись
Все через те, що батьки Дениса не мають свого житла, а винаймають квартиру і він їх утримує. І ось ми з коханим вирішили познайомити батьків. Коли моя мама, яка примчала з Португалії, потрапила на обід до своїх майбутніх сватів, почалося дещо дивне. І тепер я дуже сумніваюся, а чи буде весілля наше з Денисом весілля. Ми просто не витягували фінансово, роботи в нашому райцентрі не було нормальної. Ось мама тоді й вирішила відправити мене на якийсь час до сестри в село, а сама поїхала на заробітки в Португалію. А нашу двушку в місті мама віддала квартирантам під оренду, з цих грошей мама і віддавала батькові той борг за його частку в квартирі. Такого від мами я не очікувала
життєві історії 0
Коли мама з татом розлучилися, мені було 15 років. Ох і важко нам довелося, адже мама виплачувала батьку борг за свою частку квартири. Ми просто не витягували фінансово,
Мама була в Італії на заробітках 27 років, поїхала, коли ми троє були підлітками. Воно й зрозуміло: тато не працював тоді, важко було. Тепер ми всі завдяки їй з квартирами, машинами. У батька дача. Ми всі чекали маму, тато робив ремонти і беріг затишок, тримав родину разом, допомагав нам всім з онуками. Але мама повернулася пів року тому і повела себе геть дивно, ми всі не очікували. Ми з Чернівців самі
життєві історії 0
Розповім вам свою історію і дуже хочу почути якісь думки й поради, бо я насправді дуже розгублена. Отже, я і вся моя родина з Чернівців, батьки з сіл
Коли Влад першого нашого ранку спільного життя у свекрухи пішов о 5.30 ранку на кухню і почав там гриміти сковорідкою і запахло кавою – я приємно здивувалася. Через 15 хвилин вирішила, що скоро коханий прийде зі сніданком в нашу кімнату і пішла учитися в ванну. В коридорі я зустрілася з чоловіком – він йшов з деком у руках, на якому було одне горнятко запашної кави, яєчня, вода з лимоном і два хрусткі тости хліба. Але пішов він з цим усім в мамину кімнату. Розписалися лиш тиждень тому, але хочу подати на розлучення
життєві історії 0
Коли Влад першого нашого ранку спільного життя у свекрухи пішов о 5.30 ранку на кухню і почав там гриміти сковорідкою і запахло кавою – я приємно здивувалася. Через
Ми одружилися з Максом всього рік тому, хоча нам обом вже трохи за 30. Отже, попри вік, ми – молода сім’я без дітей поки що – не поспішаємо. Обоє працюємо, кохаємо один одного, налагоджуємо побут. Але раптом мама Макса вирішила що нам дуже дуже треба дитину – ще на вчора,  а ще я виявляється дуже мало годую чоловіка, йому вже скоро дрібні монетки в кишені треба сипати, аби вітром не знесло. І почалося моє нинішнє веселе життя. І моя дорога Людмила Олександрівна почала приходити до нас додому раз, а то й кілька разів на тиждень. Приносить каші, котлети, картоплю, рагу, вареники, пиріжечки. – Все своє, сама робила! – любить казати свекруха. І Макс, я вам скажу, просто наминає все це. І гардероб йому потрібен вже новий. А цей запах в квартирі постійно! Адже гарячі супи чи котлети одразу в холодильник не поставиш. Отже кухня наповнюється всіма ароматами, якими тільки може, доки страви не охолонуть
життєві історії 0
Ми одружилися з Максом всього рік тому, хоча нам обом вже трохи за 30. Отже, попри вік, ми – молода сім’я без дітей поки що – не поспішаємо.
Зовиця вчора о 7 ранку подзвонила в квартиру. Я б знала – двері не відчиняла! Але відкрила на свою голову. Маргарита зайшла і сказала що посидить у нас дві години з племінником, бо у неї на 9 зустріч в нашому районі, а всі кав’ярні ще зачинені. Простягла коробку дешевих цукерок «Стріла», які я не їм і тим більше наш піврічний син. Ну добре, впустила. Думала, посидить кілька годин в іншій кімнаті, щось там подивиться тихо в телефоні і піде у своїх справах. Але наша Марго не з тих, хто може посидіти тихо, поки ми прокидаємося і займаємося своїми ранковими справами. – Оленко, а що є поїсти, бо я дома не встигла? – Розігрій, що побачиш у холодильнику. Мікрохвильовка он. – Ой. Мікрохвильовка – то шкідливо, а що ще є? – У хлібниці є батон, намаж його маслом. З чаєм буде нормально. Він на полиці. – А ти б не могла?
життєві історії 0
Зовиця вчора о 7 ранку подзвонила в квартиру. Я б знала – двері не відчиняла! Але відкрила на свою голову. Маргарита зайшла і сказала що посидить у нас
І от що це за людина така, ця огрядна пані? У мене донці 4 роки, працюю я не на повній зайнятості, тому маю досить вільного часу і ми часто з Веронічкою їздимо маршруткою з Києва в село не далеко від Броварів. Де живе моя бабуся. Дорога займає трохи більше години в одну сторону, зате дитина гуляє на свіжому повітрі в бабусі, серед квітів, а я щось допомагаю. Поїхали і вчора, а тут ця пані зі своєю сумерою в маршрутці, каже мене: візьміть свою дитину на руки, а я сяду! Квиток я на дочку беру, але таке почалося. Пані продовжувала нависати над нами та голосно дихати. Інші пасажири просто спостерігали і ніхто не втручався. Я зрозуміла, що треба бути наполегливішою, хоча батьки завжди вчили бути ввічливою зі старшими
життєві історії 0
У мене донці 4 роки, працюю я не на повній зайнятості, тому маю досить вільного часу і ми часто з Веронічкою їздимо маршруткою з Києва в село не
Різниця між моїми батьками й чоловіковими – не описати. Мої для нас все роблять. Будинок мені купили, ремонт в ньому зробили, тримають господарство, з якого нас годують, огород і сад, з яких допомагають цілий рік нам свіжими овочами-фруктами. Морозильну камеру ось нам подарували. А свекрів моїх це наче все не стосується! Вони взагалі стоять осторонь нашого життя, наче чужі. Віталій весною почав вирощувати для себе і на продаж курчат. І раптом його батьки теж придбали курчат і теж почали цим займатися. Ну що за дитячий садок? А коли курчата були готові на продаж, чоловік просто попросив у своїх батьків місце в морозилці. Вони відмовили, сказали що у них повна
життєві історії 0
Різниця між моїми батьками й чоловіковими – не описати. Мої для нас все роблять. Будинок мені купили, ремонт в ньому зробили, тримають господарство, з якого нас годують, огород

You cannot copy content of this page