— Дорогенька моя, я би тобі оцей ковшик на твою красиву голівоньку так би і наділа. Щиро тобі кажу, хоч ображайся, хоч ні. За моїм сином стоїть черга таких, як ти. Але вони би такому хлопцю подавали борщ не в ковшику, як оце ти, а в гарних тарілках, красиво сервірованих і так далі. Такі чоловіки, як мій син, зараз навіз золота. А ти Віталія зовсім не цінуєш і не поважаєш, подаючи йому ось так: в чому нагріла на плиті — в тому і поставила! Ганьба!
— Дорогенька моя, я би тобі оцей ковшик на твою красиву голівоньку так би і наділа. Щиро тобі кажу, хоч ображайся, хоч ні. За моїм сином стоїть черга
– Тобі майже 50, ти коли працювати та хоч щось заробляти почнеш? Я тебе все життя тягнув, ще на пенсії тягти всі твої хотілки? Я собі пенсію нормальну заробив, а ти копійки будеш отримувати зі своїм стажем ніяким! Це мені вчора чоловік за вечерею все висловив, уплітаючи мною наготовлені борщ і картоплю
– Тобі майже 50, ти коли працювати та хоч щось заробляти почнеш? Я тебе все життя тягнув, ще на пенсії тягти всі твої хотілки? Я собі пенсію нормальну
— Можна у вас поживу? Не поїду додому, всі мене там дістали. Мама не готує і не прибирає, а разом із малою тільки бардак розводить. Я після чергування два дні все прибираю і готую на них відрами. Потім знову на роботу. Чоловік маму захищає, його все влаштовує, бо вона навіть спить із малою. Я вже не можу дома знаходитись! Я в тебе і готувати, і прибирати буду – що скажеш? Тільки дайте пожити хоч кілька тижнів, виспатися.
Сиджу снідаю, працюю, каву собі потягую. Дзвінок у двері – невістка, дружина брата чоловіка. Чоловіки наші – близнюки. Така змучена після нічної зміни. Вони живуть у сусідньому містечку,
— Це що? — запитав мене чоловік. — А вареники де? Ви знаєте, на столі стояли дві маленькі мисочки з лінивими покупними варениками з балуваної Галі. — На вихідних вареники у нас, — запросила мене по телефону сваха, бо до того два тижні вони приходили до нас на вечері. Ми з чоловіком зібралися в неділю і пішли
— На вихідних вареники у нас, — запросила мене по телефону сваха, бо до того два тижні вони приходили до нас на вечері. Ми з чоловіком зібралися в
— Любцю! А що твої ноги роблять в моїй мисці, де я тісто замішую на хліб і пиріжки, Великодні паски??? — вирячилася я на сваху, яка приїхала до нас в село з Києва на кілька днів і поки я поралася біля худоби, занурила ноги в мою миску для тіста. Любка, замість того щоб хоч трохи знітитися, гордо відкинула своє київське волосся назад, примружила очі й відказала: — Ой, ну не починай, га? Я ж з дороги, ноги набрякли, треба їх у чомусь теплому вимочити! А твоя миска — ідеальна, така велика, простора
— Любцю! А що твої ноги роблять в моїй мисці, де я тісто замішую на хліб і пиріжки, Великодні паски??? — вирячилася я на сваху, яка приїхала до
Я випадково дізналася, що у моєї дочки, матері трьох дітей, є інший чоловік, на сім років молодший, і вони зустрічаються за спиною зятя вже три роки. Дізналася випадково, хоч, здається, щось підсвідомо відчувала. Але одне діло здогадки, а зовсім інше — факти. А факти мені відкрилися, коли я прийшла до неї без попередженнЯ
Я випадково дізналася, що у моєї дочки, матері трьох дітей, є інший чоловік, на сім років молодший, і вони зустрічаються за спиною зятя вже три роки. Дізналася випадково,
Моя невістка просто схиблена на чистоті! Постіль щодня міняє, вікна миє, і це тільки «квіточки». Коли мій син одружився з Оленою, я була щаслива за нього. Вона здавалася приємною дівчиною, турботливою та уважною. Але з часом я почала помічати її надмірну пристрасть до чистоти
Моя невістка просто схиблена на чистоті! Постіль щодня міняє, вікна миє, і це тільки «квіточки». Коли мій син одружився з Оленою, я була щаслива за нього. Вона здавалася
— Це що??? Це мій вам весільний подарунок? — вражено скрикнула я, побачивши це. Вперше за рік після весілля я приїхала до сина і невістки. І очам своїм не повірила, побачивши, в якому стані мій весільний подарунок. На весілля я сину і невістці подарувала гроші. А також набір каструль, які ще моєї бабусі. Вони мені дуже дорогі. Так, це не нові каструлі, але вони були ідеально чисті. Бабуся сама їх вичистила, виварила і подарувала свого часу мені
— Це що??? Це мій вам весільний подарунок? — вражено скрикнула я, побачивши це. Вперше за рік після весілля я приїхала до сина і невістки. І очам своїм
Ще залишається закрити 300 000 гривень. Я тепер живу і працюю лише для того, щоб виплатити кредити сина. Живу на копійки з пенсії, а все, що заробляю на двох роботах, віддаю банкам. Син взяв кредити ще кілька років тому, коли почав свою справу. Казав, що це тимчасово, що він швидко все поверне, що справа піде вгору. Я вірила. Ну як не вірити своїй дитині
Ще залишається закрити 300 000 гривень. Але чи під силу це мені? Я тепер живу і працюю лише для того, щоб виплатити кредити сина. Живу на копійки з
Та добре! Погодилася, але сказала, що тепер він повинен 15 днів з 30 на місяці цілком і повністю взяти на себе турботу про дитину, готувати ті самі сніданки, годувати їх вечерею, відводити і забирати з садочку. І прибирання квартири, і готування у вихідні має ділитися порівну. Зять тоді сказав про розлучення, мовляв, така дружина йому не потрібна
Та добре! Погодилася, і до чого це призвело? У нас з чоловіком спочатку було кохання, ніжність, розуміння, все легко, а потім народилася дитина. Звичайно, всі турботи про малечу

You cannot copy content of this page