Головна

alena

Ні, це просто розуму незбагненно: заміський будинок, чотири квартири, чотири, уявляєте! І все це одній людині, навіщо? Чоловік сказав, що свекри оформляють усю свою неруху на Тараса, на молодшого брата Жені. За договором ренти! У брата Жені ні сім’ї, ні дітей, зате тепер у нього буде трикімнатна у центрі Києва, скільки там може коштувати трикімнатна квартира! Дві квартири скромніші, на Троєщині, та на закуску двокімнатна у Броварах. Через кілька днів наважилася зателефонувати свекрам
життєві історії 0
Ні, це просто розуму незбагненно: заміський будинок, чотири квартири, чотири, уявляєте! І все це одній людині, навіщо? Чоловік сказав, що свекри оформляють усю свою неруху на Тараса, на
Зателефонувала у той вечір мама, і таким жвавим радісним голосом, якого я у неї роками не чула, почала говрити про дідуся та спадщину, я не могла зрозуміти про кого вона каже. Дідуся в мене ніколи не було, мій тато сирота, а з маминого боку я знала лише бабусю, яка полинула на небеса два роки тому. – Оленко, ще раз повторю, твій дідусь – мій батько, залишив тобі будинок. – Дорога онучко, Оленочко! Ти мене ніколи не бачила. Твій будинок не цей старий, твій будинок – на сусідній вулиці
життєві історії 0
Зателефонувала у той вечір мама, і таким жвавим радісним голосом, якого я у неї роками не чула, почала говрити щось про дідуся та спадщину, я не могла зрозуміти
Мої мама й тато любили один одного так, як тільки в книжках пишуть. Сорок років прожили разом, і ми не могли згадати, щоб хтось із них підвищив голос. Все в них було з усмішкою, з любов’ю, обіймалися по кутках, мов підлітки. Три роки тому пішла мати, раптово та тихо. А тато без неї не зміг довго. – Діти, прошу вас усім святим, що є на світі, не продавайте будинок після мене. Це ваше рідне гніздо! – А якщо зараз, поки він міцний, продамо, то добре можемо заробити, – сказав брат. – Я живу у комфортабельній квартирі. Відпочивати їжджу на Гоа
Без рубрики 0
Мої мама й тато любили один одного так, як тільки в книжках пишуть. Сорок років прожили разом, і ми не могли згадати, щоб хтось із них підвищив голос.
Навіть не знаю, що моєму кращому другу Миколі порадити чи підказати. А сталося у його родині ось що. У його батька, дядька Івана, була велика дружня родина – брат і дві сестри, зрозуміло, у всіх діти, двоюрідні брати і сестри. Життя розмітало братів і сестер по різних куточках України, хтось осів на Донбасі, хтось в Одесі, хтось у Києві, хтось на Західній Україні
життєві історії 0
Навіть не знаю, що моєму кращому другу Миколі порадити чи підказати. А трапилося у його родині ось що. Ця історія сталася із сім’єю мого друга Миколи кілька років
Ця історія прогуділа на все наше село. Старший Василь сам себе забезпечував з 14 років, а молодший Юрко, як водиться, вже дуже був розпещений. Друга пізня дитина, він народився, коли мамі було майже 50 років, а старшому на той момент було 30. Ось Юрась і купався в коханні. І настав час ділити майно. Василь відкрив бізнес, купив дві квартири, донька пішла в інститут. Василь і так і так умовляв: хочеш, квартиру перепишу
життєві історії 0
Ця історія прогуділа на все наше село. Жили-були два брати, старший Василь сам себе забезпечував з 14 років, а молодший Юрко, як водиться, вже дуже був розпещений. Друга
Постійно гуляємо з 2-річним синочком на майданчику у нашому дворі. Територія добре впорядкована, є кілька пісочниць, містечко з лазалками, гойдалки, каруселі – все, що треба діткам. У той день була похмура погода. Ми з Арсенієм йдемо з майданчика, я дивлюся – малий мій тягне в руці дивну вантажівку. Наче наша, але щось не те. Почалися дива. А тиждень тому вирахували, що й як. Ходить до нас на майданчик матуся – манерна, доглянута, на пальцях кільця, у вухах сережки
життєві історії 0
Постійно гуляємо з 2-річним синочком на майданчику у нашому дворі. Територія добре впорядкована, є кілька пісочниць, містечко з лазалками, гойдалки, каруселі – все, що треба діткам. Із батьками
Номер вигаданий? – я спробував жартувати. – Ні, мій, – і пішла. Забувши про дружину та сина, я здійнявся, окрилений заповітними цифрами Лілиного телефону. А потім я зібрав речі та поїхав на Захід на заробітки. Просто я дружину двічі назвав Лілею
життєві історії 0
Все почалося два місяці тому. Точно пам’ятаю, що була середа. Я поспішав додому, у нас влаштовувалося якесь сімейне свято. Близько сьомої години вечора я вийшов з офісу, добіг
Того дня мене запросив на обід колишній чоловік. Заїхав, привіз у дорогий ресторан. Денис «стартонув» одразу: – Народи нам з Уляною дитину, ми добре заплатимо! 3 000 000 гривень тобі вистачить? Вона згідна, ти для неї не суперниця
життєві історії 0
Я приїхала з села навчатися у столичний виш, а скоро познайомилася з Денисом, на 11 років старшим, багатим. Звісно, він закружляв мені голову. Я облишила навчання, вийшла заміж,
На порозі з валізкою своєю стояв Ростик. – Пусти, Іринко! Ти набагато краща за неї, я це зрозумів і усвідомив! Ну, якщо не можеш простити, то хоч як сусіда жити пусти, комуналку навпіл платити будемо, все-таки набагато легше, ніж окремо самому квартиру оплачувати! Ірина кліпала віями на колишнього чоловіка. Оренда житла Ірині майже у центрі столиці обходиться недешево –20 тисяч гривень на місяць плюс комуналка
життєві історії 0
Ірині 35 років, і до неї повернувся її колишній чоловік Ростислав, який пішов до іншої. На порозі, коли вона відклила двері, з валізкою своєю стояв Ростик. – Пусти,
Тяжкою працею я відкривав своє кафе і тепер, можна сказати, чогось досяг. Кафе моє прибуток приносить непогану, тьху-тьху, аби не наврочити, але й роботи там багато. Я здивувався, адже дзвонила моя «дорога» сестричка. Після шаблонних “як діти? як життя? що робиш?” – одразу до справи. Просила Оксана у мене 10 тисяч на подарунок на весілля подруги. Я як почув, мало не впав зі стільця. – Чи ти не розумієш? Кажу ж, гості будуть! – вона гаркнула в трубку, а я справді не міг зрозуміти, у чому справа
життєві історії 0
Людина я не сказати, щоб багата, але на життя цілком вистачає. Тяжкою працею я відкривав своє кафе і тепер, можна сказати, чогось досяг. Кафе моє прибуток приносить непогану,

You cannot copy content of this page