– Ми тебе виростили, душу і і гроші в тебе вклали, тому тепер ти маєш нам допомагати і забезпечувати! – заявила мені мама. Батьки чоловіка нашу допомогу не приймають, говорять, щоб ми витрачалися на себе і дітй. Ми їм раз всього путівку подарували. Мої ж весь час вимагають! Ми тільки за останні два роки купили їм мікрохвильовку, новий телевізор, новий диван, не рахуючи допомоги по дрібницях, всякі продукти і одяг. Дійшло про того, що мама мені дзвонить і каже, що ось у них вже два дні, як закінчився пральний порошок. Я приїхала без попередження
– Ми тебе виростили, душу і і гроші в тебе вклали, тому тепер ти маєш нам допомагати і забезпечувати! – заявила мені мама. Батьки чоловіка нашу допомогу не
Мама зовсім перестала зі мною спілкуватися, коли я пішла від другого чоловіка. Вона зятів обох, бачте, любила! Вони і зараз їй допомагають, а мого життя теперішнього вона не розуміє. Дітям я не допомагаю, відпочивати літаю, з чоловіками різними зустрічаюся. То вона ще не знає, що вони одружені. Мені 55 років
У мене було два чоловіки, від обох діти, дочка і син. З дітьми у мене прекрасні стосунки. У них свої родини, житлом вони забезпечені. Живемо ми всі в
Мені вже майже 70 років, живу сама. Є подруга, дружимо з дитинства, вона молодша за мене на три роки. Раніше я їй заздрила, а тепер жалію, як і всіх решту жінок, які змарнували своє єдине і дорогоцінне життя на чоловіків, дітей, онуків, на виснажливу роботу і життя заради когось. Шкода мені вас. Тепер вони вас доглядати не хочуть, житло забирають. Ось порівняйте мене, її і вас! 
Мені вже майже 70 років, живу сама, заміжня ніколи не була. Є подруга Поліна, дружимо з дитинства, вона молодша за мене на три роки. На відміну від мене,
Не розумію, що не влаштовує доньку і зятя? Ми зі свахою квартири продали свої, щоб вони побудувалися. Живемо всі разом. Тепер доньку і зятя не влаштовує, що ми прибираємо, готуємо, ділянку доглядаємо, з дитиною допомагаємо! Все їм не так! А що вони самі можуть? Весь час на роботах. А це попросили нас в одну кімнату з’їхатися. Бо їм, бачте, одна вільна, гостьова необхідна!
У мене – одна донька, у свахи – так само тільки один син. Так співпало, що коли наші діти зустрілися і вирішити поєднати свої долі, ми обидві були
Після розлучення я з 3-річною донькою  повернулася до батьків в однокімнатну квартиру. Більше мені йти було не куди, хоча батьки були дуже незадоволені, особливо батько. Зараз дочка першокласниця, їй потрібна окрема кімната, свій куточок для речей, і мене вразило, коли мама сказала, що уроки можна робити на кухні, тому що в кімнаті батько любить дивитися телевізор! Могли б і забезпечити себе житлом, а мені з дитиною квартиру подарувати. Мої ж сказали, що з міста не поїдуть, особливо на старість, в селі важко без зручностей і потрібно обробляти землю
Після розлучення я з 3-річною донькою  повернулася до батьків в однокімнатну квартиру. Більше мені йти було не куди, хоча батьки були дуже незадоволені, особливо батько. Зараз дочка першокласниця,
Ми з чоловіком були одружені вже 10 років, коли в наші двері постукав той незнайомець. Він спитвав мого чоловіка Андрія. Після конфлікту той чоловік просто пішов.  На всі мої запитання чоловік щось белькотів, видавав одну нісенітницю за одною, і правди домогтися було неможливо. Я така наївна була, навіть не здогадувалася, що цей чоловік – її благовірний. Я не здавалася, наполягала, і незнайомець розповів все. Зараз ми сім років, як одружені, у нас вже двоє спільних дітей
Ми з чоловіком були одружені вже 10 років, коли в наші двері постукав той незнайомець. Він спитвав мого чоловіка Андрія. Після конфлікту той чоловік просто пішов.  На всі
Ось вам результат, коли жінка не поспішає, а стає самодостатньою, цікавою. У мене немає чоловіка, родини. Я вже втратила надію влаштувати своє особисте життя. Мені 43 роки. До 30 років я активно займалася кар’єрою і вчилася, оскільки вважала, що жінка повинна собі побудувати базу для подальшого життя, отримати освіту. Зараз я на хорошій посаді, забезпечена. Та зараз вже думаю, що можна було б і з одруженим
Ось вам результат, коли жінка не поспішає, а стає самодостатньою, цікавою. У мене немає чоловіка, родини. Я вже втратила надію влаштувати своє особисте життя. Мені 43 роки. До
Мама з сестрою остаточно пішли від дядька Олега, і прийшли вони до мене. Мама попросилася пожити з нами, говорила, що буде і з дитиною мені допомагати, і фінансово підтримувати, оплачувати квартиру. Я порадилася з чоловіком і погодилася, але моє життя перетворилося в щось неймовірне. Мама не допомагала. Коли мама приходила з роботи, я мала зустрічати її порядком і чистотою в квартирі, наготованою їжею, бігти на стіл їй накривати і ще бути з нею дуже люб’язною і товариською. Тепер вона нас вижила на знімне житло
У сім’ї нас дві дочки, я і сестра. Моя мама розлучилася з моїм батьком, коли мені було 2 роки, зійшлася з вітчимом і у них народилася моя сестра.
У нас з чоловіком є єдиний син, Артем, пізня і довгоочікувана дитина, він народився, коли мені було 35 років. Зараз йому вже 34 роки, а нам з чоловіком по 69 років. Рік тому він одружився, його дружині 32 роки. Живуть в моїй квартирі. У них з невісткою Олею дочка, їй 6 місяців. Синочок наш – без освіти, таксист, з бізнесом у нього не вийшло. Оля нас не сприймає відпочатку, ми для неї другосортні. Ми їм допомагали всім, чим могли, пнулися, а  увідповідь навіть подяки не почули. І ось Артем передав нам її ультиматум: щоб нашої ноги там не було і ніяких дзвінків!
У нас з чоловіком є єдиний син, Артем, пізня і довгоочікувана дитина, він народився, коли мені було 35 років. Зараз йому вже 34 роки, а нам з чоловіком
Алла завжди відрізнялася підвищеною самостійністю. З юних років вона була господарем свого життя. Все, чого не змогла дати їй сім’я, вона отримувала від життя сама. У 16 років вона з ентузіазмом заробляла собі на кишенькові витрати, в 18 з успіхом поєднувала навчання в університеті з двома роботами, в 25 вона вже керувала відділом продажів у великій західній компанії і мала пристойний рахунок на банківській картці. Звичайно, вона була “ласим шматочком”
Починаючи з раннього дитинства, кожна дівчинка, потім дівчина, а потім жінка, зізнається вона собі в цьому чи ні, чекає найголовнішої подія у своєму житті – зустрічі зі своїм

You cannot copy content of this page