olesya

Четвертого лютого був мій день народження. Це була п’ятниця. Ми після роботи вирішили трішки відсвяткувати в ресторані. Ми з Романом тільки сіли за столик, як задзвонив телефон. Це

Я навіть припустити не могла, що наш з Петром шлюб дасть таку велику тріщину всього через рік після нашого з ним шикарного весілля. За нас так раділи батьки,

Свекруха ледь-ледь погукала мене. Я взяла донечку на руки і направилась в спальню. Вона попросила нахилитися до неї ближче, щоб Антон часом не почув, а потім вложила в

Зовиця, як тільки почула від мене “алло”, стала “налітати” на нас з чоловіком, навіть не привітавшись. – Не думала, що ви такі! Але ж справді, тепер ви власники

В цю ніч, яка здалась мені вічністю, я ні на хвилинку не стулив очей. Перед тим я обдзвонив всіх знайомих, в кого могла б залишитись ночувати моя Яринка,

Ми зі свахою якось зідзвонилися. В неї такий гарний настрій був, що мене це трішки почало навіть насторожувати. Та я промовчала, навіть пораділа за неї. Та це були

В цей час мені було байдуже, що Валера батько трьох дітей, я була закохана по вуха, і дивилась на наше майбутнє через рожеві окуляри. Почалось все зненацька. Спершу

Після того, як в кафе подруга випадково перекинула на мою улюблену спідницю каву, я прийшла додому і стала закидати у пральку брудний одяг. Штани Андрія були красиво складені

В той час, як за вікном лив дощ, мій Василь згадав про свою двоюрідну сестру Марту. Вони живуть не далеко від нас, можна під парасольками й пробігтися і

На вихідних у нас на роботі завал, тому в понеділок, в свій законний вихідний, я хотіла довше поспати. Та о дев’ятій годині. без стуку в двері, до мене