Головна

olesya

Ось, Ірино, принесла вам ікру. З базару, свіженька! – з усмішкою сказала я, ледь переступивши поріг їхньої квартири. – У вас є тарталетки і масло? Це буде чудова закуска до святкового столу. Ірина, замість того щоб подякувати, лише кинула погляд у бік Бориса. А він, як завжди, зробив вигляд, що його це не стосується. Відразу відчула себе зайвою. – Мамо, в нас усе готово, – нарешті озвалася невістка. – А цю ікру, будете йти додому, і з собою заберете, бо ми таке не їмо. Я аж застигла на місці
життєві історії 0
Я завжди намагалася підтримувати добрі стосунки з моїм сином Борисом і його дружиною Іриною. Хоча, чесно кажучи, не завжди це виходило легко. Я стараюся, як можу, але от
Вчора ще 18-ї не було, як моя невістка, Алла, виставила у фейсбуці фото свого шикарного столу. Чого там тільки не було! Канапки з червоною ікрою, рулетики з прошуто, дорогі сири, м’ясна нарізка. Виглядало дуже ефектно. – Гарно живемо, – подумала я, переглядаючи стрічку. Але вже тоді щось у мене всередині йойкнуло. Занадто все це було “напоказ”. А вже сьогодні, тільки-но годинник показав дев’яту, до мене на поріг прийшов син. Стоїть із порога гречкою сіє, а потім каже: – Мам, позич тисячку!
життєві історії 0
Вчора ще 18-ї не було, як моя невістка, Алла, виставила у фейсбуці фото свого шикарного новорічного столу. Чого там тільки не було! Канапки з червоною ікрою, рулетики з
Саме в новорічну ніч дочка з зятем, при всіх нас, вирішили розкрити конверт, в якому було написано, хто в них буде: хлопчик чи дівчинка. Те, що в нас з’явиться друга дівчинка, це нічого. Проблема виникла в іншому. Річ у тім, що і дочка, і зять одноголосно вирішили, що доню назвуть Надійка. Ви скажете, що такого поганого в цьому імені? А я вам поясню. Так звати мою сваху, маму зятя. Ну чому не Люба, як я? Після Нового року всі пішли відпочивати, а я проплакала цілу ніч
життєві історії 0
Саме в новорічну ніч дочка з зятем, при всіх нас, вирішили розкрити конверт, в якому було написано, хто в них буде: хлопчик чи дівчинка. Те, що в нас
– Дорогі мої, як я за вами скучила! – вигукнула моя свекруха, обіймаючи нас. – У мене для вас сюрприз. Але спочатку заходьте, я приготувала борщ і вареники. Діти радісно кинулися до столу, а ми з Григорієм обмінялися багатозначними поглядами. Я відчувала, що ця розмова про сад неминуча
життєві історії 0
– Що ви робите? – запитала Варвара, дивлячись на моїх дітей, які лише спробували наблизитися до її клумби з айстрами. – Мамо, вони просто граються, – спокійно відповів
– Іване, це не 1000 євро і навіть не доларів! Це 1000 гривень. Агов? Якщо ти своїй сестриці нічого не скажеш, то я просто виставлю її в новорічну ніч на сходову клітку. Я б ще мовчала, якби вона одна прийшла до нас на святкування, але ж Іване, в них з чоловіком троє дітей, і на ту тисячку я не знаю, чи впишуся, щоб купити всім їм мандарин і цукерок
життєві історії 0
– Іване, це не 1000 євро і навіть не доларів! Це 1000 гривень. Агов? Якщо ти своїй сестриці нічого не скажеш, то я просто виставлю її в новорічну
Наталко, а чому борщ рідкий? Мама завжди готує так, що ложка стоїть, – сказав якось Петро, сідаючи за стіл. Я вдихнула глибше, намагаючись зберегти спокій. – Петре, я готую так, як звикла у своїй родині. У кожного свої вподобання, – відповіла я, стискаючи ложку, щоб не зірватися. Але це не був одиничний випадок. Одного вечора, коли я знову стояла на кухні, Петро зайшов і почав розглядати полицю. – Ти пил тут витирала? – запитав він із сумнівом у голосі. А потім ми поїхали в гості до його батьків, і мій терпець увірвався
життєві історії 0
Ми з Петром одружені вже два роки. Наша донечка, маленька Марійка, скоро святкуватиме свій перший рік. Здавалося б, наша сім’я має бути джерелом радості та підтримки, але одна
Мама одним коротеньким реченням зіпсувала всім Різдво. Вона роками залюблювала лише одну дитину, але ніхто з нас не очікував такого рішення. – А як же ми? Невже не заслужили від тебе і стільця з будинку?, – запитав я. Але мама і тут знайшла чим можна “прикрити” сестру. – Відколи батька не стало, саме Аліна була поруч і підтримувала мене, а всі ви, лише телефонували “для галочки”
життєві історії 0
Мама одним коротеньким реченням зіпсувала всім Різдво. Вона роками залюблювала лише одну дитину, але ніхто з нас не очікував такого рішення. – А як же ми? Невже не
– Ти тут, поруч біля мене, на відміну від Оксанці, і зобов’язана мене глядіти до останнього, хочеш ти цього чи ні! Я вже в такому віці і при такому здоров’ї, що сама не впораюся!, – сказала мені з тиском мама. Але я не хочу доглядати за жінкою, через яку пройшла не один сеанс у спеціаліста
життєві історії 0
– Ти тут, поруч біля мене, на відміну від Оксанці, і зобов’язана мене глядіти до останнього, хочеш ти цього чи ні! Я вже в такому віці і при
Ти виглядаєш, як принцеса, – промовила бабуся, але одразу ж додала: – Тільки щоб це не було на нещастя. Кажуть, якщо наречений першим побачить сукню, то халепі не минувати. – Бабусю, перестань, – спробувала я її заспокоїти. Андрій не бачив мене у сукні, і я сподівалася, що це заспокоїть її. Коли я стояла біля вівтаря, серце калатало, наче дзвін. Андрій виглядав таким же напруженим. Священик почав церемонію, і все йшло добре, поки не настав момент, коли він промовив: скажіть зараз, або ж замовкніть навіки
життєві історії 0
– Ти ж при надії, правда? – мамині слова пронизали мене наскрізь. – Тому ви так поспішаєте одружитися? – Чому такі інсинуації? – я ледь стримувала обурення. –
Ні, на столі в святвечір ніякої куті з рису не буде, – твердо заявила мені невістка. Але мені дивно. Ну чому вона не хоче, щоб я внесла в свята і свої традиції? Я ж нічого не казала на перші свята, коли Орися поставила мене перед фактом, що всі 12 страв вона буде готувати сама, бо так звикла. Я ж хотіла цю місію взяти на себе на другий святвечір. Але тепер не знаю, чи мені невістка це дозволить
життєві історії 0
– Ні, на столі в святвечір ніякої куті з рису не буде, – твердо заявила мені невістка. Але мені дивно. Ну чому вона не хоче, щоб я внесла

You cannot copy content of this page