В мене був  ювілей – 70 років. Я спекла свій фірмовий тортик і звісно ж, запросила Ларису на каву. Прийшла вона засмучена, але з невеличким подарунком. Та вже за пів годинки сестра розридалась у мене на кухні. Виявляється, після п’ятнадцяти років шлюбу її дочка з чоловіком розлучається. Я поспівчувала, але і підібрала гарні слова, в знак підтримки. І тут в Ларису ніби вселилося щось. – Та хіба ти нас, бідняків, зрозумієш? Ти все життя як сир в сметані каталася, з таким чоловіком. Навіть зараз, на схилі літ, в тебе гарна двійка і пенсію чоловік має хорошу і діти тобі допомагають
Ох і день народження мені “організувала” рідна сестра. І тільки вдумайтесь, на мій сімдесяти ювілей Лариса, з якою ми все життя добре ладнали, відкрилась з геть іншого боку.
Кожного місяця мама передає сестрі по 4 тисячі гривень, їй же більше треба, вона дівка, нехай собі щось гарне купить, хоча вона і хлопець заробляють непогано, а я коли прошу, щоб купила дитині суміш чи підгузки, то в неї одна відповідь: “Маєш дитячі гроші, розпоряджайся ними так, щоб тобі на місяць вистачало. Ще і сестрі пару гривень можеш підкинути”. З дитинства чую від неї, що якась я не така, і взагалі, як тільки чоловік на мене увагу звернув. Це мені ще пощастило
Хочу розповісти свою історію, бо вже не знаю що робити. Я з чоловіком і сином живу у себе вдома біля батьків, не хотілось в невістки йти. У мене
Я мама п’ятьох дітей. Сказати, що живеться мені важко, нічого не сказати. Раніше, коли була жива моя мама, то була хоч якась підтримка і допомога, а тепер, хоч вовком вий. Свекруха в мене жінка, яка дбає лише за себе. В неї і снігу зимою не допросишся. На кожне моє прохання допомогти, в неї одна відповідь: “Це ваші діти і мене до них не вмішуйте!” Але і з цим би я якось змирилася, якби не ситуація, яка трапилася на день Валентина!
Я мама п’ятьох дітей. Сказати, що живеться мені важко, нічого не сказати. Раніше, коли була жива моя мама, то була хоч якась підтримка і допомога, а тепер, хоч
Сіла я на кухні і румиґаю ті дорогі канапки з червоною рибою і нічого, що завтра прийдеться добряче через них попітніти на фітнесі. Попід стіл бігає викупаний Мікі, а сини чемно виглядають у вікно автівку, бо з гостями мали приїхати і їхні діти. Ну, думаю, нічого, попереду вихідні, з’їмо. А ж тут з літньої кухні мене гукає мама: “Марічко, в нас так яєць багато кури нанесли. Я тобі відварила, в морозилці є краби, зроби салату, більше всього на столі буде”. Ну цілий анекдот вийшов, чесне слово!
Я сиджу собі на кухні, наминаю вже третю канапку з червоною рибою, як з літньої кухні мене гукає мама: “Марічко, кури так добре несуться, я тобі ще яєць
Приходить до мене недавно подруга Надія, мала вона багато про що розповісти. Принесла вона і “червоненького”, так ми й сиділи на кухні до вечора. Під кінець застілля Надія вже й сама “почервоніла”, почала говорити всякі небилиці. Аж раптом Надя сказала дивну річ “Ой не народила ти собі дитину, подруга. Дивись, старша на чоловіка схожа, а молодший на твою маму. Ну немає такого, щоб на тебе було схоже. А ось мій син один в один, як крапля води, схожий на мене”. Після цього Надя швидко пішла додому і нічого не пояснила
Не знаю, може це так в селі, а може й не тільки. Хоч я й намагаюся не лізти до чужої сім’ї, але це не означає, що інші так
Але ж і сплакалася я за ті дні. Хіба на таке ми з чоловіком заслужили? Рідний син, на якого ми так довго в свій час чекали, взяв нас просто під ноги. Але біда в тому, що я не розумію, де ми таки упустили. Ніби й виховували, леліяли, берегли, і тут на тобі. Те брудне взуття я буду довго згадувати. Дожились ми з чоловіком до такого, що ворогу не побажаєш!
Але ж і сплакалася я за ті дні. Хіба на таке ми з чоловіком заслужили? Рідний син, на якого ми так довго в свій час чекали, взяв нас
Додзвонитися до невістки, завдання не з легких. До президента було б легше, ніж до Галини. В неї все, як не телевізор грає то фен шумить. Нині, на дивно, відповіла доволі швидко. Галина з перших хвилин розмови дуже зверхньо відповідала, і явно не хотіла ділитися подробицями життя. Майже всі її відповіді були з декількох слів і показували, що невістка не зацікавлена в розмові. А потім я сказала про ці речі для дітей, ще й безкоштовні
Додзвонитися до невістки, завдання не з легких. До президента було б легше, ніж до Галини. В неї все, як не телевізор грає то фен шумить. Нині, на дивно,
Нещодавно в мене зламався телевізор. Екран почорнів, але я таки мала надію, що його майстер починить, бо лишніх грошей на даний час немає. Попросила сина приїхати і відвести куди треба, та ще сказала дітей з собою взяти, бо давно вони бабусю не провідували. Перед приїздом сина сходила в магазин, накупила смаколиків, а дома наготувала всього, що діти люблять. Приїздить Іван, а автівка пуста, дітей нема
Нещодавно в мене зламався телевізор. Екран почорнів, але я таки мала надію, що його майстер починить, бо лишніх грошей на даний час немає. Попросила сина приїхати і відвести
Наступного дня після весілля ми з Микитою взялись за перерахунок грошей, які подарували гості. Я була така щаслива. Сума не маленька. В голові я малювала покупки, про які мріяла все життя. Та всі плани рухнули, коли зателефонувала свекруха. “Ми ж на весілля більше потратились, ніж наші свати, тому ці гроші ви маєте віддати нам”. Я ж думала чоловік її поставить на місце, а той тільки “підтакав”
Наступного дня після весілля ми з Микитою взялись за перерахунок грошей, які подарували гості. Я була така щаслива. Сума не маленька. В голові я малювала покупки, про які
Олена для свого чоловіка ідеальна дружина. Вона весь час “при параді”: з макіяжем і в охайному одязі навіть у вихідний, коли вони весь день дома. Я ж геть інша. На одяг мені шкода гроші тринькати, а Максим мене кохає і без макіяжу. А недавно ми в центр разом зібралися. Подруга приїхала швидше, тому прийшлось підійматись їй до мене. Скільки потім вона мене вичитувала. Виявляється, я все роблю не так
Олена для свого чоловіка ідеальна дружина. Вона весь час “при параді”: з макіяжем і в охайному одязі навіть у вихідний, коли вони весь день дома. Я ж геть

You cannot copy content of this page