На вечір п’ятниці чоловік прийшов значно пізніше з роботи. Було видно, що Денис був дуже злим. Я не встигла приготувати, щось нове на вечерю, бо дитина не давала. З цього і почалася “буря”, а закінчилося все тим, про що попереджала мама. Звісно, на ранок чоловік почав вибачатися, казав, що ніколи більше такого не буде. Все це нагадує мамине життя. Невже я повторюю її долю?
Чесно, не знаю що робити? Я жила в сім’ї, де було не солодко. Тато в молодості був красунчиком, підкачаним, спортивним з великими і сильними руками. На ті руки
Сваха моя має дачу, а то сезон копання картоплі і консервації. Ясне діло, що їй не до онуків. Ось вона й подзвонила мені, щоб пожалітися. Як мені за дочку соромно було, ви й уявити не можете. “Як не будете з онуками у вихідні сидіти, я вам забороню з ними бачитися”, – сказала їй Уляна. А окрім всього в мене в неділю день народження, а Уляна проти, щоб свекруха і вона за одним столом сиділи
Сваха моя має дачу, а то сезон копання картоплі і консервації. Ясне діло, що їй не до онуків. Ось вона й подзвонила мені, щоб пожалітися. Як мені за
Ми з чоловіком важко працювали, аби і доньці хватило на життя і нам залишалося. Звісно, не легка це задача. Навіть прийшлося зайняти гроші аби оплати навчання. Та схоже це все були дрібниці. Того літа на Львів прилетіло від “сусідів”. Біда сталася біля гуртожитку доньки. На щастя, то були канікули і все обійшлося, якщо так можна сказати. Єдине, що з поганого сталося, це повилітали вікна. Гроші на ті вінка збирали, обіцяли поставити до 30 вересня. Але є одне “але”
Знаєте, цього разу буде просто вереск душі. Я живу в одній із східних областей. Працюю на пошті, тому не дивно, що заробітня плата не велика. Мій чоловік, Володимир,
Мені стає не по собі, коли я чую, що двадцятилітні вже заміж виходять. Моїй дочці вже тридцятка минула, а вона досі “холостякує”. Моя Вікторія мила і дуже гарна дівчина, просто в час, коли дівчата виходили заміж, вона багато вчилася. І ось мене вже який день не покидає думка, щоб посватати її з кимось. Моя мама так зі мною зробила, і скажу відверто, я дуже щаслива в шлюбі з Денисом
Мені стає не по собі, коли я чую, що двадцятилітні вже заміж виходять. Моїй дочці вже тридцятка минула, а вона досі “холостякує”. Моя Вікторія мила і дуже гарна
Та я тій Наталці хочу очі відкрити. Ну де таке бачено, щоб жінка так дбала за чоловіка, ой, проговорилася – ледацюгу, інакше не назвеш. Замість того, щоб дітям нову одежину купити, сусідка чоловіку догоджає. А той замість того, щоб якусь копійку заробити – на дивані вилежується. Ясна річ, що батькам Петра така невістка підходить. Сама спину рве на тому хлібзаводі, а Петра хоч за скло на виставку
Та я тій Наталці хочу очі відкрити. Ну де таке бачено, щоб жінка так дбала за чоловіка, ой, проговорилася – ледацюгу, інакше не назвеш. Замість того, щоб дітям
В Оксани перша дитина з’явилася на світ без батька. Я ж підтримувала чим могла, бо рідна сестра все-таки. І підгузки я купляла і суміші. Стримувалася Оксана до того часу, поки малий не пішов у перший клас і взялась за своє. Якось приходжу я до неї, а вона сміється і животик погладжує. Я ледь не впала. – Ти на мої гроші розраховуєш? Цього не буде! – Я не знаю як маю достукатися до Оксани. Цього разу знов в графі батько – буде прочерк!
В Оксани перша дитина з’явилася на світ без батька. Я ж підтримувала чим могла, бо рідна сестра все-таки. І підгузки я купляла і суміші. Стримувалася Оксана до того
Провівши чоловіка в останню дорогу, я з важким серцем поверталась додому, а там свекруха, яка так і не змогла мене полюбити, сказала: “Забирай свої речі і щоб в цьому домі я тебе більше не бачила”. В наш будинок свекруха впустила свою дочку з сім’єю, а я для неї, наче і не існувала ніколи. Що творилося тоді в моєму серці, один Бог лиш знає. В цей будинок ми з чоловіком всю душу вклали, але тепер цими маєтками користуються інші
Хочу з вами поділитися історією зі свого життя. Можливо комусь вона видасться цікавою, а комусь буде підтримкою, якщо ця людина опинилась у схожій ситуації. Свого Руслана, я зустріла
На кухні, обійнявши голову, сидів Борис, а над ним заводила мама. Виявляється, Анна, дружина брата, подала на розлучення. – Я в одних шкарпетках від неї пішов. Ні на що не претендую, а вона ще хоче на аліменти мене подавати? – А що такого ти купив, може цю квартиру? Чи хоча б ремонт зробив? – І тут включилася мама. – Як, Лідо, ти язика прикуси! А утюг разом з дошкою хто купляв? – Ви б ще набір з горняток згадали, який зі свого серванту витягнули і невістці передарували
– Та я в одних шкарпетках від Анни вийшов. Совісті в неї зовсім немає, аліменти вона вимагає, я ж не начальником працюю, а звичайним будівельником, і то зараз
Коли я злягла з температурою, то запитала по телефону у зятя, чи може він купити мені трохи їжі та піти в аптеку. Він це зробив. Мені здається, він був дуже щасливий мені допомогти. Але вже ввечері Анна зателефонувала і сказала, як я смію її чоловіка використовувати в своїх цілях. Вона навіть не запитала, як я себе почуваю, чи чи потрібно мені ще щось. Я відчуваю від неї великий холод. Та незважаючи ні на що, я повинна мовчати, бо інакше Анна заборонить мені бачитися з онуками
Поведінка доньки змушує мене замислитися над тим, де я припустилася помилки у вихованні. Хоча я і намагалася прищепити хороші цінності своїй доньці Анні, вона виросла егоїстичною та самозаглибленою
Під час розмови з донькою про майбутніх онуків, я почула те, чого найбільше боялася. Вероніка сказала, що не хоче мати дітей, мовляв, від них немає жодної користі і взагалі, я можу про це забути, адже нова посада доньки передбачає, що дітей в неї не буде ще років зо три. Не знаю, що робити. Як пояснити дорослій доньці, що діти це чудово? Я відчуваю себе трохи винною у всій цій ситуації. Моє минуле життя сильно вплинуло на дочку
Я відчуваю себе трохи винною у всій цій ситуації. Моє минуле життя сильно вплинуло на дочку Не розумію, що відбувається з моєю донькою. З Віталиком ми разом дуже

You cannot copy content of this page