Упродовж року ми багато разів освячуємо воду у храмі. А ще більше разів нею користуємось. Однак чи розуміємо ми навіщо освячуємо воду? Чи знаємо, як її використовувати і чи не надаємо ми їй властивостей, яких вона не має?
Сьогодні спробуємо дізнатись все про освячену воду та про те, навіщо її зберігати у наших помешканнях», ― так на «Живому Телебаченні» анонсували розмову з отцем Михайлом Гарватом.
Пропонуємо ознайомитися з головними думками священника щодо цієї теми.
- «Свячена вода не заміняє Святого Причастя, а допомагає бути ближчими до Бога»
Важливо зрозуміти суть Богоявлення ― Бог в особливий спосіб об’явився людству в Пресвятій Трійці. Господь відкрив нам лише те, що можемо збагнути: Єдиний Бог є в трьох особах ― Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий.
Свячена вода є одним зі знаків присутності Бога для всього людства. Навіть для тих, які не вірять в Господа і не визнають Ісуса своїм Спасителем.
Зі Святого Передання знаємо, що вже апостоли освячували воду. А в IV столітті, в час, коли жив Іван Золотоустий, надзвичайно поширеним був Великий чин освячення води, який звершують у час Богоявлення.
У книзі «Пізнай свій обряд» знаходимо інформацію, що з XII столітті залишилося багато відомостей про це. А в XIV-XVI століттях цей чин набув форми, за якою звершується освячують і сьогодні. Він записаний у «Требнику», де серед багатьох молитов є про те, що освячена вода «на очищення душ і тілес усім, що з вірою черпають і причащаються нею».
Звичайно, слід розуміти, що свячена вода не заміняє Святого Причастя, а допомагає бути ближчими до Бога.
- «Нема потреби «колекціонувати» свячену воду»
Йорданську воду освячують для того, щоб ми мали її в нашому домі впродовж року. Та нема потреби «колекціонувати» її, але дбайливо зберігати. Господь своїм благословенням і наповненням Духом Святим щоразу для нас це чудо продовжує.
- Зберігати свячену воду потрібно в чистій посудині, не у пластику.
Варто також пам’ятати, що все, пов’язане зі свяченням, потребує пошани й тоді, коли виходить з ужитку. Наприклад, свячену воду, яка через якусь причину не придатка до вживання, найкраще вилити у вазон.
- «Особливе значення освячена вода має в Тайні Хрещення»
В чині Таїнства Хрещення є окреме місце для освячення води. Та найчастіше вживають воду, яку освятили на свято Богоявлення. Її зберігають у храмі.
У момент небезпеки смерті немовляти, похрестити його може кожен, промовивши спеціальні слова молитви і поливши освячену водичку на голову дитині.
Якщо нема освяченої, то можна використати будь-яку природну воду. До прикладу, лікарі, які приймають пологи, і часто зустрічаються з такою небезпекою, знають, як звершити Таїнство Хрещення.
Пізніше, коли дитинка виживе, треба доповнити це Таїнство Миропомазанням.
- «Йорданські відвідини ― передовсім душпастирський візит священника до родиною парафіян»
Коли з Йорданськими відвідинами приходить священник, то це передовсім душпастирський візит священника до родини парафіян, щоб благословити і відновити освячення, яке було звершене, коли тільки оселилися в будинок.
- «Колись на Богоявлення освячували воду в річці, де люди також прали. Тепер ситуація інша»
Колись на Богоявлення освячували воду в річці, де люди також прали, тому після водосвяття люди старалися тривалий час не вживати ту воду для повсякденних справ. Сьогодні ситуація змінилася. У день свята, звичайно, не перуть, а присвячують час Господеві. Зрозуміло, що маленьких дітей треба купати.
Також запитують, чи можна дитину купати в той день, коли її хрестили. Тут питання пов’язане не лише з водою, а з миропомазанням.
Миро є свідченням того, що сам Патріарх кладе руку на новопосвячену людину і в момент миропомазання ставиться печать, яка засвідчує, що та дитина належить Богові. Звичайно, якщо є потреба, то можна в той день покупати.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам