Якщо ви захочете піти з Божественної Літургії в будь-який з її моментів, звичайно ж, за руку вас силою тягнути ніхто не буде назад. Інше питання: наскільки це корисно для самої людини?
Божественна Літургія – це не просто якийсь набір красивих молитов і священнодійств. І в цьому наборі не можна виділяти моменти більш важливі і відрізняти їх від моментів менш важливих. Літургія – це єдина суцільна молитва. Її можна порівняти з цільним організмом.
Як організм без одного органу є неповноцінним і хворим, так само і Літургія без тієї чи іншої молитви вже Службою Божою не є. А тому дуже неправильно роблять ті, хто намагається скоротити «немочі заради людської» Божественну Літургію.
З даного відступу цілком природно випливає і відповідь на поставлене вище питання. Адже якщо Літургію неможна скоротити, значить і людина повинна молитися на всій Літургії, а не тільки на якій-небудь її частині. Крім того, навіть саме питання, наприклад, у представників древньої Церкви також викликало б подив: як можна молитися за Службою Божою і в врешті – не причаститися.
За великим рахунком, якщо ми уважно слухаємо літургійні молитви, ми не можемо не помітити, що всі вони спрямовані на одне: ми просимо Бога сподобити нас стати причасниками Його Пречистого Тіла і Чесної Крові.
Отже, якщо ми стоїмо всю службу і молимося разом з усіма, щоб Бог приєднав нас до Себе за допомогою Євхаристії, а в результаті, коли священик виносить Дари, ми просто беремо розвертається і виходимо з храму, значить ми, по суті, молилися за Літургією зовсім не про те, чого просили інші віруючі. В такому випадку не важливо, коли ми вийдемо з храму: після молитви «Отче наш» або на самому початку богослужіння.
Відповідає доцент Київської духовної академії Андрій Музольф, джерело:
