Живемо ми з чоловіком у місті у двокімнатній квартирі. Виховуємо ми синочка Артемчика, який цього року пішов у перший клас. Мої батьки живуть від нас далеко, в іншій області.
Обидвоє вони хоч і на пенсії, та все ще їздять на роботу. Тато працює в охороні, а мама бухгалтером на м’ясному комбінаті.
Не хочу сильно вихвалятись, але ми з чоловіком і сином постійно відчуваємо їхню підтримку і допомогу. Чого не можу сказати про свекруху свою.
Та все життя стогне, що їй постійно бракує на життя. Постійно то її там коле, то болить то свербить і то без кінця.
Чоловік тільки те й робить, що постійно ліки для неї купляє, зарплати я його майже не бачу. А цим літом вона лежала в лікарні, бо сильно ноги крутило.
Вже вийшовши з лікарні захотіла з тиждень в нас погостювати, побавитись трошки з внуком, бо їй дуже самотньо.
Я чоловіка відразу попередила, щоб це гостювання не переросло у вічне проживання. Бо я його маму вже добре вивчила.
Та мій Олег, так звати чоловіка, пообіцяв, що це лише на тиждень, а потім він маму завезе додому в село.
Я свекруху відразу попередила, знаючи, що вона любить все смажене, щоб вона була обережна з моєю улюбленою пательнею, адже вона мені дуже дорога, бо подарована мені мамою. І кришка там скляна, а знаючи свекруху, то та може її легко розбити.
Так і сталось. Ввечері, коли я прийшла з роботи, чоловік мене вже зустрів зі словами: “Ти тільки не сварися, я все відкуплю”.
Свекруха в кімнаті сиділа з перебинтованим пальцем. Та коли я запитала, що сталось, у відповідь почула, це все ти винна, адже пошкодувала мені цю пательню. І через тебе я палець поранила.
Чи засмучена я? Та не те слово, рахую хвилини коли ця особа покине мій дім. А потім беруся за генеральне прибирання. Бо такої напарниці, як говорить моя мама, я ще не бачила.
За тих три дні мою квартиру перетворила у суцільний хаос.
Тай взагалі, чи зобов’язана я це все терпіти заради чоловіка? І чому?
Автор – Успішна Емма
Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.
Передрук категорично заборонено!
У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!
