Розповідає священик Андрій Чиженко.
На початку Петрового посту (а він в цьому році за кількістю днів наближається до Святої Чотиридесятниці) хочеться поговорити про одне з головних духовних діянь православного християнина, яке він творить протягом всього свого життя, але особливо повинен поглиблювати в пыст. Це, звичайно, молитва.
Святі отці називали молитву найважчою справою на землі. Власний досвід і бесіди з людьми підтверджують це. Тому, як і всьому на цьому світі, ми повинні вчитися.
Три речі Господь вимагає від того, хто молиться.
Це віра в Бога!
Покаяння, усвідомлення своїх гріхів і розтрощення в них.
І увагу, концентрацію на словах молитви.
Святитель Ігнатій називав увагу душею молитви. Увага – вищий дар, який ми можемо принести Богові. Це початок нашого смирення, той заклик Всевишнього, який неодноразово звучить на сторінках Святого Письма:
«Сын мой! Отдай сердце твое мне, и глаза твои да наблюдают пути мои…» (Притч. 23:26) и стихи 50-го псалма: «Жертва Богу дух сокрушен; сердце сокрушенно и смиренно Бог не уничижит».
Це все наша жертва Богові – наша увага, наш час, витрачений на молитву, викроєний від сну, їжі, розваг або роботи; наші битви з самим собою і юдоллю земною, коли ми намагаємося з Божою поміччю жити, сфокусуватися, зібрати в єдиний напрямок, в єдине тяжке, але вистраждане зусилля всього себе (душу, серце, тіло) і підносимо все це в дар, в жертву Богу.
Це наш хрест, якщо хочете. І на цьому хресті, що стоїть з віри, покаяння і уваги, побивається наша гординя і душа, звільнена поступово, не поспішаючи, протягом, можливо, багатьох десятиліть, входить в двері вічності, в двері Царства Небесного, в двері спілкування з Богом.
ЗА МАТЕРІАЛАМИ ПРАВОСЛАВНОЇ ПРЕСИ
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, news.myseldon.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!