Такий розкішний салат із баклажанів, виходить зовсім як грибна закуска. Мінімальний набір продуктів, а результат вас точно здивує.
Інгредієнти:
- баклажани – 3 кг
- цибуля – 1 кг
- грибна приправа – 50 г
- майонез – 400 г
- сіль
- олія соняшникова – 200 мл
Процес приготування:
Баклажани ріжемо шматочками. На свій смак, шкірку ви можете очистити або залишити.
Заливаємо баклажани водою і висипаємо баклажани, трохи солимо і доводимо до кипіння, варимо 2 хвилини і зливаємо через сито. Коли вони охолонуть, віджимаємо.
Цибулю ріжемо кубиком і обсмажуємо до готовності. Баклажани також обсмажуємо порційно до золотистості. Змішуємо цибулю і баклажани, посипаємо грибною приправою, можна додати ще чорний перець за смаком.
Додаємо майонез, перемішуємо. Розкладаємо салат у чисті баночки, трохи ущільнюємо. Накриваємо кришками.
Стерилізуємо баночки протягом 15 хвилин, закручуємо кришками, перевертаємо та залишаємо остигати.
Зберігати такий салат слід у холодному місці – у підвалі чи холодильнику. Так салат зберігатиметься досить довго всю зиму. Також ви можете робити такий салат на кожен день, у цьому випадку обходимося без стерилізації. Зберігатиметься він до 5 днів.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Ми з Петром чекаємо на поповнення, другу дитинку, швидше за все – на дівчинку. Я зарані придумала ім’я, але вся родина з обох боків проти, мені дуже прикро! Я завжди хотіла, аби мою донечку саме так звали. Знайома на дитячому майданчику взагалі зафукала це ім’я, що не гарне і взагалі й казна й що! Мені прикро, мало не ридаю. Ще й до всього свекруха настирно Машу пропонує, прямо дістала уже. Мене саму назвали на честь бабусі Алевтиеною, бо моя мама посоромилася перечити в чужому будинку, адже жила в невістках
- Я як побачила, що син мій ранком встав перший, пішов на кухню і потім поніс у спальню невістці каву з канапками з червоною ікрою – так у мені скипіло все! Розмова з ним і Юлькою не дала результатів, тому і подзвонила свасі. Такого я ще не чула на свою адресу
- Мені вже й не хочеться до своєї родини на Закарпаття їздити, щиро кажу. І все через дітей, яких вони собі там понароджували. А я живу інакше, і коли мене обліплюють ці всі діти – сестри, брата, а мама насідає – коли вже ви, вам по 36 років??? – у мене просто все закипає. Та ніколи!
- Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми мало що беремо з собою, коли вони нам дають, бо ми стільки того всього не їмо, але вони не розуміють, що крім картоплі, буряків, капусти і качок ще щось можна їсти в цьому житті
- В понеділок діти пішли до праці, а я за майстром давай дзвонити. Словом, прибили цю поличку, все гарно і зручно. Також я поприбирала в шафці, де крупи лежали, бо моль завелася. Я все непотрібне викинула, в магазині придбала спеціальні контейнери. Та інша б раділа, але Наталя мене висварила. – Це моя хата! Я тут господиня. Ви б ще в мою шафу залізли! – Я з тих нервів ще відповіла: “Якщо там такий бардак, як на кухні, то і залізу”. Наступного дня син мене посадив на потяг