Такий торт вдасться з першого разу! Він дуже ніжний, із незвичайним кремом і печивом “Орео”. Перевірений рецепт десерту на святковий стіл!
Бісквітний торт з “Орео”
Ванільний бісквіт: 6 яєць (білки і жовтки окремо), 1,5 скл. цукру, 1 скл. борошна, 0,5 скл. крохмалю, 1 ст. л. розпушувача, 1 ст. л. оцту або лимонного соку, 2 ст. л. олії, 1 п. ванільного цукру.
Білки збити з цукром і ванільним цукром до стійких піків. По одному ввести жовтки, продовжити збивати. Додати розпушувач і оцет чи лимонний сік і ще раз збити. Додати олію, збити.
Поступово додати борошно і крохмаль, перед тим просіявши. Вимішати легенько або збити на найменших обертах. Випікати при температурі 170° 30-40 хв.
Охолоджений бісквіт загорнути в плівку і поставити в холод, так з ним краще буде працювати. Розрізати на дві частини. В мене вийшов дуже високий, то навіть розрізала на 3 частини. Але верхівка пішла на пробу ласунам.
Шоколадний бісквіт: 6 яєць (білки і жовтки окремо), 180 г цукру, 1 п. ванільного цукру, 60 мл олії, 20 г крохмалю, 40 г какао, 1 ч. л. розпушувача, 145 г борошна, 3 ст. л. окропу (кип’ятку).
Білки збити спершу самі або з дрібкою солі. Тоді поступово збивати з цукром і ванільним цукром до стійких піків. По одному ввести жовтки і весь час збивати. Ввести олію. Додати просіяне какао, крохмаль і змішати.
Додати розпушувач, борошно і все змішати. Насамкінець ввести крутий окріп (кип’яток). Все збити разом і вилити в форму, застелену пергаментом. Випікати в попередньо розігрітій духовці при температурі 180° десь 30-35 хв. Готовність перевірити дерев’яною паличкою.
Охолоджений бісквіт теж загорнути в плівку і поставити в холодильник. Так волога рівномірно розподілиться з середини до країв. Поділити на 2 частини.
Крем: 400 г масла, 1 п. пудингу, 1 п. сухого морозива (Lodu), 80-100 мл молока, пудра за смаком. Додатково: 10 шт. печива “Орео”.
Зварити пудинг згідно з інструкцією. З 500 мл молока відлити 0,5 скл. і в ньому розвести пудинг + 2 ст. ложки цукру. Решту молока закип’ятити. До молока влити розведений порошок з цукром і довести до кипіння, безперервно помішуючи.
Накрити плівкою і охолодити. Масло і пудинг мають бути однакової температури. Збити масло, по ложці додати до нього пудинг і весь час збити.
Тоді всипати сухі Lodu, збити. Додати пудру, збити. Молоко (з холодильника) ледь нагріти (15 с в мікрохвильовці), влити до крему і збити. Крем готовий. Поділити крем на 4 частини.
Зібрати торт: ванільний бісквіт + крем + шоколадний бісквіт + крем + печиво “Орео” розрізане навпіл розподілити по крему + крем + шоколадний бісквіт + крем + ванільний бісквіт. Готовий торт прикрасити розтопленим шоколадом, шоколадними дропсами і кокосом.
Рецепт і фото Іванни Луць
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Я не хочу старіти сама! Ніколи не думала, що перестану радіти своїм дням народженням! Але зараз мій 70-річний ювілей, який я зустріну 10 грудня, мене не радує. Я почуваюся зовсім самотньою при живому синові, а все через те, що я не порозумілася з невісткою, не стала їсти ту її дієтичну нісенітницю. Та зараз би я вже згідна. У будинку немає ні м’яса, ні курки. Тільки риба, яйця та сир, іноді навіть не справжній. Принесла їм цукерки ще на минуле Різдво: карамель, желе, нуга, вафлі, шоколад. Так невістка їх викинула
- Майже рік нема мого захисника, а зі мною і сином живе мама чоловіка. Я сама її покликала минулої зими, щоб їй не було так самотньо і сумно. Я думала, разом нам буде легше. Але я більше так не можу, дуже хочу знову відселити свекруху, та Віра Василівна в свою квартиру переселенців пустила. Вона щовечора співає Макарчику ту саму колискову і називає його Микитою, готує щодня тільки те, що любив малим і вже дорослим Микита. На стіл, коли ми сідаємо їсти, ставить для Микити тарілку і кладе прибори
- На вихідних в невістки був день народження. Я купила гарну подарункову торбинку, поклала туди шкарпетки, шампунь і цукерків до повної, трюфеля, ті, які невістка полюбляє. Прийшовши до дітей, я привітала їх гарними побажаннями і вручила подаруночок. Та від відповіді невістки я ледь не почервоніла. “Тут, лише торбинка красива, а вміст, так собі”. За столом я себе почувала незручно, довго не сиділа, сказала, що звикла швидко лягати спати. А сьогодні, як плівку перемотую в голові ці слова
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну