Це без перебільшення найсмачніша страва української кухні – мазурики. Смачні, ароматні та зовсім не важкі у приготуванні. Мене їх навчили готувати тут, на Волині, куди ми переїхали з Донеччини, ми неймовірно вдячні всім місцевим за гостинність і чуйність, справді всі ми – єдині!
Мазурики користуються популярністю у любителів м’ясних закусок. Ними справді можна наїстись, а ще вони гарно освіжають смак після стандартних і всім знайомих котлет. Готуються вони досить швидко, без зайвого клопоту.
А завдяки м’ясу птиці від мазуриків у вас ніколи не з’являться зайві сантиметри на талії. Головне, не переборщувати із порціями! Всім миру і смачного!
Складові
500 г фаршу птиці
2 яйця
40 г вершкового масла
40 г твердого сиру
1 ст. л. молока
1 ч. л. солі
0,5 ч. л. меленого перцю
0,5 ч. л. сухого часнику (за бажанням)
1 ч. л. сухої цибулі (за бажанням)
панірувальні сухарі
олія для смаження
Приготування
Для мазурик нам знадобиться індичий фарш – саме з ним буде найсмачніше. Але якщо його немає під рукою, можна обійтись і курячим. Головне, щоб він був ніжним. Бажано провернути м’ясо в м’ясорубці двічі.
Магазинний фарш, як правило, подрібнений досить добре. М’ясо досить дієтичне, тому ми його розбавимо іншими інгредієнтами.
До фаршу у миску додамо 2 курячі яйця, розтоплене масло, молоко, сіль, перець та інші приправи. В оригінальному рецепті цибуля і часник відсутні, але з ними все ж таки буде якось смачніше. З іншого боку, їхня присутність у страві зовсім необов’язкова.
Додаємо ще ложку молока та натираємо зверху улюблений твердий сир. З ним наші мазурики стануть ситнішими.
Мокрими від холодної води руками формуємо ковбаски із замішаного фаршу. Візуально вони мають бути не надто великими. Розміром десь із велику котлету. Викладаємо їх на лист, попередньо застелений фольгою. А потім відправляємо майбутні мазурики охолоджуватися в холодильник на півгодини.
Розігріваємо сковороду і виливаємо в неї олію. Вона має досягати до половини середнього мазурика.
Обвалюємо охолоджені м’ясні заготовки у сухарях і викладаємо на гарячу сковороду з олією. Готуємо на середньому вогні до золотистого кольору. Через зручну кількість олії, мазурики потрібно лише один раз перевернути на інший бік і після цього вони будуть готові.
Краще діставати готові мазурики гарячими, не вимикаючи плиту. Їх треба викласти на паперові рушники, або серветки, щоб зайва олія швидко стекла з гарячої страви. Подаватимемо їх ще теплими, хоча багатьом подобаються охолоджені мазурики.
Вони не мають зайвого жиру, адже курка чи індичка – м’ясо досить дієтичне, навіть пісне.
Прикрашати мазурики можна листям салату та красиво нарізаними помідорами. Соковиті овочі нададуть особливого акценту страві, а заразом зможуть оновити смакові рецептори.
До мазурик добре підходять червоні соуси, особливо гострі. Як гарнір чудово підійдуть свіжі салати або картопляне пюре. Вони не просто так користуються народною популярністю, тож я упевнена, що вони обов’язково сподобаються і вам!
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт