Поки ми жили минулого року на Закарпатті, я навчилася в однієї місцевої готувати неперевершений просто холодець. Це незвичайний рецепт, а все завдяки таємному незвичайному інгредієнту.
Звичайно, варіння холодця – процес тривалий і трудомісткий. Але смак цієї страви заслуговує на всі зусилля, витрачені на неї. Головне в цій страві – його здатність швидко застигнути. Інакше це буде і не холодець.
Для приготування цього незвичайного холодця, рецепт якого тепер у моїй скарбничці, тобі знадобиться м’ясо – за бажанням та можливостями. Бажано додати свинячі ноги, вони сприяють застиганню. Можна додати бичачий хвіст, з ним холодець виходить більш насиченим.
М’ясо потрібно ретельно промити та залити холодною водою. Поставити на вогонь до закипання. Після зняти пінку, прибрати вогонь, додати очищену цибулину, лавровий лист, посолити і варити до повної готовності м’яса на повільному вогні.
Коли м’ясо буде готове, дістати його та остудити до кімнатної температури. Бульйон процідити, щоб він був чистим і прозорим. Желатин розвести та залишити набухати. Коли м’ясо охолоне, перебрати його, відокремити від кісток і нарізати дрібними шматочками.
Настав час додати наш таємний інгредієнт. Беремо малосольні чи солоні огірки і ріжемо тонкою соломкою, а за бажанням можна додати ще оливки. Вони нададуть дуже пікантний смак холодцю. Все це ретельно перемішуємо, підсолюємо, додаємо перцю до смаку.
І викладаємо в ємність, в якій наш холодець застигатиме. Зверху заливаємо процідженим бульйоном, попередньо змішаним з набряклим желатином.
Залишаємо застигати холодець у прохолодному місці. Подавати холодець краще з хріном чи гірчицею.
Прозорий вигляд бульйону та пікантний смак м’яса із солоними огірками точно не залишить вас байдужим, а гості будуть просто у захваті. І хоча на перший погляд здається, що ці продукти несумісні, але це не так – смак просто неймовірний! Варто один раз спробувати – і ти вже ніколи не захочеш варити холодець за іншим рецептом.
Всім смачного і головне – миру Україні.
Передрук без посилання заборонено.
Фото ілюстративне, авторське.
Недавні записи
- Містечко у нас невелике, всі знають одне одного. Я не заміжня, мені 26 років. Молодий чоловік років тридцяти. У симпатичному коричневому піджаку. Соромитися я не стала. Кавалер замовив собі якийсь коктейльчик і цілив його протягом усього вечора. Я ж попросила у офіціанта шашлик, гарнір, тарілку морепродуктів та морозиво. Погляд мого Олега з розслаблено закоханого став тривожним
- Три роки тому від мене пішов до іншої чоловік. Я з двома дітьми відмовилася від аліментів але залишилася в квартирі свекрухи. В цьому ж будинку живе нездоровий старший брат колишнього чоловіка. Вчора прийшла Антоніна Василівна. Або я зголошуся на її умову, або збираю з дітьми речі
- Що я тільки не робила, під яким приводом не старалася завести розмову, дочка мене навіть слухати не хоче. Анна переконана в тому, що сходивши до РАЦСу з іншим чоловіком я зрадила батька. Але ж я не можу все життя носити чорну хустину. Лише старша дочка знайшла до Анни доріжку, після чого все розповіла мені. Боюсь, добром це не закінчиться
- І тоді мама покликала нас з братом на серйозну розмову. Вона змогла сплатити собі дорогу, а решту поділила між нами з братом. І поїхала на роки доглядати старих синьйорів. Наступного дня після того, як я дізналася, що чекаю дитину, мама оголосила нам з братом про те, що вирішила повертатися. Квитки вже куплені, тож чекайте, діти дорогі. І це була хороша ідея, що я не взяла з собою чоловіка, так він не побачив моїх сліз
- Я ще не заміжня, без діток. Кілька років тому виїхала з нашого селища на Херсонщині в Київ. А минулого року довелося забрати до себе в орендовану квартиру маму й тата, самі розумієте, чому. Вже сім місяців я віддаю батькам половину зарплати, а сама живу фактично у злиднях, більше немає сил