життєві історії

Коли я познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком Сашком, то одразу зрозуміла, що мама для нього на першому місці, а потім усі інші. Він під час наших побачень завжди

Я сейчас напишу самые страшные слова в своей жизни. Напишу на русском, последний раз, потому что на нем я говорила только с тобой. Не писать не могу, я

Приїхав Маріуполь. Небагато, але маріупольців здебільшого видно. Темний одяг, дехто з жінок у хустці, жодної косметики. Мовчать, хтось час від часу питає, чи можна брати молоко. Я боюся,

Хроніки пекла. Я хочу, щоб усі знали, що відбувається у Маріуполі. Врятуйте людей, там ще є люди, які намагаються вижити. У підвалі я мріяла. Особливо останніми днями перед

Сім років тому вийшла заміж за коханого чоловіка. Живемо у Львові. У нас повне порозуміння, абсолютна ідилія у стосунках, маленька дочка, 9 місяців. Але приїхала рідня Станіслава. Вони

Моє чернігівське село Майське біля Десни. Його вулицями проїхали ворожі танки, але воно – українське, завдяки ЗСУ, які знищують навколо нього ворога. Тут – весна. Як і у

Днями, прямуючи до магазину, побачила себе збоку. Втомлена сутула жінка в безформному одязі, а ще місяць тому думала про спідницю, як у Керрі Бредшоу, і все переживала, що

У 2015-му Люда вийшла заміж за військового, який боронив їхнє маленьке село на Донеччині, у Волноваському районі. Виїхала з коханим на його батьківщину, під Харків. Там народилися їхні

У нас в родині 3 дітей, точніше, вже 4. Найменший, Любчик, має лише два тижні від народження. Мама тільки повернулася з ним, і я ще не звикла і