fbpx
Ви уявляєте? Не можу виштовхати дружину на роботу після закінчення декретної відпустки! Заявила, що їй потрібно трохи відпочити, зайнятися собою, а вже потім думати про роботу. Весь вільний час дружина їздить по магазинах, накупила собі купу нових речей, сумочок і косметики! Гроші у нас є, але я не розумію, чому дружина повинна не працювати, коли дітей немає цілий день вдома? Так ще трохи – перетвориться в справжню квочку, а мені заспана курка не потрібна
Ви уявляєте? Не можу виштовхати дружину на роботу після закінчення декретної відпустки! Заявила, що їй потрібно трохи відпочити, зайнятися собою, а вже потім думати про роботу. Весь вільний
Мені 45 років, з дружиною разом 7 років. Останнім часом у нас настала справжня криза в стосунках. Я сам винен, визнаю. В основному, все через мене, через моє неправильне поводження щодо дружини, гулянки, на які я хожу без неї. А недавно я принизив і образив її у присутності моїх дітей від двох попередніх шлюбів. Не знаю, як загладити свою провину і зберегти сім’ю? Адже я люблю її і не хочу розлучатися, хочу з Ганною мати спільну дитинку!
Мені 45 років, з дружиною разом 7 років. Останнім часом у нас настала справжня криза в стосунках. Причин багато, але, в основному, все через мене. Через моє неправильне
Як примусити свекруху любити нашу донечку? Свого онука від колишньої невістки вона обожнює, все – йому. Він найкращий. Вона розповідає про нього всім друзям, сусідам і родичам. Задаровує подарунками. А наша дочка для неї ніхто. Коли я народила, свекруха прислала мені смс в пологовий будинок з привітаннями, а через тиждень після виписки через далеких родичів передала подарунок внучці – упаковку памперсів. У три місяці вона все-таки приїхала до нас в гості. Ні, ми живемо не в різних містах, а всього в чотирьох кілометрах один від одного!
Як примусити свекруху любити нашу донечку? Свого онука від колишньої невістки вона обожнює, все – йому. Він найкращий. Вона розповідає про нього всім друзям, сусідам і родичам. Задаровує
Всіма силами намагаюся полюбити синочка, знайти в ньому щось хороше, тільки не можу!.. Він не такий, як усі діти, не знаю, за що мені така кара. Він добре розуміє цифри, але абсолютно не може вивчити літери, і це в 6 років. Погана розмовляє. Не може стояти на місці в прямому сенсі цього слова, гойдається в зад – вперед. Постійно падає зі стільця, метушиться. Їсть неохайно, постійно застужується. Кашляє, як спеціально, голосно і довго, надривно. Може запросто підійти до чужих людей на вулиці або в автобусі і запитати, куди вони йдуть або їдуть. Він копія батька у всьому!
Всіма силами намагаюся полюбити синочка, знайти в ньому щось хороше, тільки не можу!.. Він не такий, як усі діти, не знаю, за що мені така кара. Він добре
Ганна навіть жаліла чоловіка: це ж треба, скільки років не може в собі ті почуття до неї перебороти-вгамувати. Запросила навіть на чай одного разу, поговорити вирішила, ще раз нагадати, що чоловіка Степана понад усе любить, що немає в нього, Максима, шансів, хоч він і хороший хлопець. Того вечора, якраз коли Максим від Ганни виходив, повз невістчину хату Степанова мати проходила
Їхня любов була як сонечко, осяювала їх самих і все навкруги. В селі ними любувалися, всі знали, що Ганнуся й Степан – пара, ще відколи їм мабуть років
Сьогодні пролунали слова: «Я тебе більше не кохаю, я подав на розлучення». Ми з чоловіком 10 років разом, 8 з них в офіційному шлюбі. За цей час у нас народилося троє діток, три прекрасних синочка, молодшому немає ще й місяця. Я, коли це почула, стоячи біля плити, мало не впустила ополоник
Сьогодні пролунали слова: «Я тебе більше не кохаю, я подав на розлучення». Ми з чоловіком 10 років разом, 8 з них в офіційному шлюбі. За цей час у
В селі ходили чутки, що дитя від фермера, але дівчину ніхто чіпати не став, її доля й так була нелегкою. Через дев’ять місяців народився в Ніни синочок, якого вона назвала Богданком. Всю свою невитрачену любов жінка виливала на сина. Слушний був хлопчик. Люди говорили, що хоча б з сином повезло Ніні, та були й ті, хто обзивав Богдана – байстрюком, та жінка навчила сина не зважати на такі слова: “Бог їм суддя”
Ніна змалечку мала важке життя. Ще й до школи не пішла, як один за одним пішли у засвіти батьки. Ніна була найменшою в сім’ї. Двох старших забрали на
Якось баба Марія попросила мого чоловіка їй кран полагодити, я, в свою чергу, вирішила трохи в її домі прибратися. Шкода мені було стареньку. Тільки ми взялись до роботи, як вбігає в квартиру її дочка і з порога давай лаятися. – Як вам тільки совість дозволяє. Хочете в бабусі квартиру забрати? Я цього не дозволю! А ну вимітайтеся обоє. – Бабусі стало не по собі від такої поведінки, а про себе я й мовчу
У нас з Мирославом двоє маленьких дітей – сину три роки, а доньці скоро буде два. Чоловік цілими днями на роботі, я одна ледве справляюся з дітьми. Допомогти
– Дитинко, а ти коли-небудь десь працювала? – якось не витримавши такого ставлення, запитала Ольга. – Так, звісно. Все що в мене є, це виключно моя заслуга. Довгий час я працювала в компанії, де ми знайомились з чоловіками, і “викручували” їх в дорогих ресторанах. Ні-ні, не подумайте нічого поганого. Найголовніше, що грошей ми заробляли о-го-го.  Мама в цей час взялась за голову. Ще такої дівки їй в хаті бракувало
Ольга та Петро ніби й народжені були один для одного. Обоє мали бізнесменську жилку. Тому, як тільки поженилися, то зразу добре на ногах стояли. Петро мав павільйон на
– Ти такий, як твій батько! – любить казати Валентина Петрівна. Його від цих слів трясе, а вона посміхається, насолоджується його виглядом. Я дуже багато де була, різні сім’ї бачила, але таку матусю бачу вперше. Вона навіть не посоромилася сказати своїй доньці, в присутності сина, що вона у неї одна. Бачили б ви очі Стаса в цей момент. Зате всім говорить, яка вона щедра і любляча матір
Зі Стасом я познайомилися, коли мені було 24 роки, він приїхав працювати до нашого міста (я була дуже здивована, зі столиці до маленького містечка). У ньому я побачила

You cannot copy content of this page