життєві історії
Мені 25 років, ще не заміжня, зустрічаюся з хлопцем, але живу поки що з мамою у двокімнатній квартирі. Мама два роки тому розійшлася з татом, він переїхав від
Моя історія почалася сім років тому, коли ми познайомилася з моїм майбутнім чоловіком Захаром. Я не могла повірити своєму щастю, адже зустріла гідного чоловіка, з яким готова прожити
Нас у батьків троє дівчаток. Ми змалечку звикли підтримувати і допомагати одне одному. Але недавно я задумалась, що ця звичка не дуже мене влаштовує. Справа в тому, що
– Вам не дано стати мамою. Таке буває. Треба змиритися і шукати інші виходи з ситуації, – сказав одного дня лікар. Я не розуміла, що робити, а тут
Я дивуюся характеру свахи, але з іншого боку й хвилююсь за неї. Розкажу про останній випадок зі Світланою Кирилівною. В гості зайшла моя сваха. Світлана Кирилівна. Вся “на
З родичами Івана ми прожили два роки. Але тепер можу з впевненістю сказати, якби не таке “чудове” життя, ми б ще довго не зважились на іпотеку. Справа в
Коли я запропонувала Олеговим батькам переїхати жити в село, а нам віддати квартиру, ті обурилися. – Там немає удобств, а я відрами воду носити вже не маю сил.
Моє сімейне життя почалося в вісімнадцять років. Зустрілися, закохалися і не стали затягувати з весіллям, бо я відразу зрозуміла, що ношу під серцем дитя. Я була щаслива, а
Тамара з Євгеном одружені вже 20 років. Виховують трьох синів, старшому вже 18 років, середньому 11, а молодшому всього 4 роки. Познайомилися вони ще студентами медінституту. Разом пройшли
Ніяк не можу заспокоїтися, хотіла все тримати в собі, але не виходить, тому поділюся своєю історією. Почну, як кажуть, спочатку. Зі своїм хлопцем я познайомилася в інтернеті, жили