життєві історії
Мені вже майже 70 років, живу сама, заміжня ніколи не була. Є подруга Поліна, дружимо з дитинства, вона молодша за мене на три роки. На відміну від мене,
У мене – одна донька, у свахи – так само тільки один син. Так співпало, що коли наші діти зустрілися і вирішити поєднати свої долі, ми обидві були
У нас є друзі, які мають гарну дачу з басейном, площадкою для дітей, тому на вихідних ми відправились туди. Правда, нашим планам помішала погода, і ми замість того
Нашому Дмитрику майже 5 років. Взимку ми поїхали до бабусі в гості, на Різдво. Вона в нас живе у Львові, а там, самі розумієте – дуже цікаво на
Ніколи не думала, що таке скажу, але, в мене більше немає сина. Я всю душу вклала в Максима, сама виховувала. В той час, як рідний батько будував кар’єру,
Моя мама власниця трикімнатної квартири в хорошому районі Києва. Я поки не заміжня, але жити під одним дахом з рідною людиною не можу. Орендую. Коли приїжджаю її провідати,
Ліля досить м’яка людина, тому не може поставити на місце Лідію Петрівну. Я б це швидко зробила, бо перейшла вона всі допустимі межі. – Ліля! Принеси чаю!, –
Своє літо я кожного року проводила у бабусі в селі. До неї з іншого міста приїжджали ще мої двоюрідні сестрички, які були на багато молодші за мене, але
Після розлучення я з 3-річною донькою повернулася до батьків в однокімнатну квартиру. Більше мені йти було не куди, хоча батьки були дуже незадоволені, особливо батько. Зараз дочка першокласниця,
Ми з чоловіком були одружені вже 10 років, коли в наші двері постукав той незнайомець. Він спитвав мого чоловіка Андрія. Після конфлікту той чоловік просто пішов. На всі