Головна

життєві історії

Мама сиділа за столом, а тато розглядав щось у вікні. – Ми знаємо, що у тебе з’явився чоловік. Як ти могла так швидко забути нашого сина? Ти думаєш, йому приємно дивитися на тебе з небес? А Софійка, як же вона? Ти про неї подумала? – До свекрухи доєднався і свекор. Мене вичитували наче школярку, а після сказали, якщо я не припиню ці стосунки, то можу забути про їх допомогу
життєві історії 0
– Ти мало того, що просто викреслила зі свого життя нашого сина, який тебе так кохав, ти ще й хочеш відібрати в нас єдину радість, нашу онучку, наш
Я твої речі в шафі майже не чіпала, Катю, заспокійся, ну який переїзд? Ти що не бачиш, що я ледь ходжу? Я лише Назарка футболки і штани поперескладувала, бо все було в перемішку і сину щоб щось в цій шафі знайти, потрібно було все на підлогу перекинути, – сказала свекруха, коли я запитала її чому вона без дозволу залізла в нашу шафу
життєві історії 0
– Я твої речі в шафі майже не чіпала, Катю, заспокійся, ну який переїзд? Ти що не бачиш, що я ледь ходжу? Я лише Назарка футболки і штани
Маму просто не випхати на свою половину будинку! Живемо ми разом з моїми батьками за містом у приватному будинку. Домовилися, що коли ми  з чоловіком повертаємося з роботи, мої батьки йдуть на свою половину будинку, а ми займаємось дитиною і відпочиваємо. Спочатку так і було, але потім мама уявила себе господинею і почала всюди втручатися. Забороняє мені пилососити – тільки щоб вологе прибирання. Посуд теж не можна мити миючими засобами – лише оцет і гірчиця. Днями донечка похвалилася бабусі й дідусю, що їла з нами в кафе морозиво, так що тут почалося! Такої ми наслухалися моралі, як це шкідливо для дитини. Вам не передати!
життєві історії 0
Маму просто не випхати на свою половину будинку! Батьки нами із сестрою майже не займалися, будували кар’єру. З нами жила бабуся, їй ми й завдячуємо всім. Вона нас
Свекри в наше життя не пхалися, але ми повинні були трішки і працювати, бо свій дім це вам не квартира. Я хотіла поїхати у відпустку, але Віктору це не сподобалося. Він говорив, що поки немає таких грошей, що можна і на річку поїхати. А там, розбагатіємо і полетимо навіть за кордон. В ресторан ми не ходили, бо це також було не по нашій кишені. Мені в цьому шлюбі було дуже тісно. Ось я і подала на розлучення. Якби мене тоді хтось зупинив. Я ж не знала, що мене чекає в майбутньому
життєві історії 0
Мій перший шлюб був не вдалим, я так думала. Лише через багато років я зрозуміла, наскільки я була не розумна і не цінувала справжнього кохання. Мій молодий розум
Після того, як чоловік від безвиході подався на роботу за кордон, я не вжившись зі свекрухою, забрала дітей і переїхала до батьків. Того дня я вперше розказала мамі про своє нелегке життя під одним дахом з цією жінкою. Мама була здивована, бо весь цей час я мовчала. А вже за деякий час вона прийшла до мене з пропозицією, від якої я не мала наміру відмовлятися. Я зателефонувала чоловіку, але не для того, щоб спитати “так” чи “ні”, а щоб поставити Сергія перед фактом
життєві історії 0
Після того, як чоловік від безвиході подався на роботу за кордон, я не вжившись зі свекрухою, забрала дітей і переїхала до батьків. Того дня я вперше розказала мамі
Не смішіть людей, свахо. Хто-хто, а ви так допомогли дітям, що аж горобці сміються. Ну, якщо для вас 20 тисяч гривень то є великі гроші, то нехай вам буде, – сказала за столом моя мама. Я ледь крізь землю не провалилася, так мені за неї соромно було. Я ж прекрасно знала, що свекруха віддала всі гроші з хати, аби нам було легше. Я бачила, як опустила очі Наталі Богданівни. Тому не могла змовчати в цій ситуації
життєві історії 0
– Не смішіть людей, свахо. Хто-хто, а ви так допомогли дітям, що аж горобці сміються. Ну, якщо для вас 20 тисяч гривень то є великі гроші, то нехай
Повернувшись в Україну з Німеччини я хотів трішки відпочити, тому не відразу влаштувався на роботу. Гроші в нас відкладені були, тому з цим проблем не було. Але теща ніби цього чекала, бо ні до чого іншого вчепитись не могла. – Та для чого він тобі здався? Безробітний чоловік це не чоловік. Який толк від нього? Гроші з купки брати любий може. Ти ж знаєш, Галю, як вони скоро закінчуються. А дітям то всього треба. Але хіба він про щось думає? – Я не розумів, що маю робити і що казати. Та цієї “купки”, якби не я, то б і не було
життєві історії 0
Я приїхав з заробіток, де пробув вісім років. Я не бачив нормально як ростуть мої діти, я хотів забезпечити їм гідне майбутнє, тому працював без вихідних. Повернувшись в
Для чого тобі ці заробітки, сину? Ну маєш тут роботу хорошу. Та твої друзі і половини того не заробляють і ніде не рипаються, – говорила я сину. Але Денис мене не слухав. – Поїду, не на довго, на рік-два, зароблю якісь стартові гроші, відкрию свій бізнес і заживу в Україні з дружиною і дітьми. Валя особливо його не зупиняла. Невістка не з тих людей, що спішать йти на роботу. Вона тиха, скромна і важко вливається в колектив. Їй легше чоловіка на край світу відправити, ніж самій з хати кудись вийти. А я ніби відчувала, що щось з тими заробітками буде не те
життєві історії 0
– Для чого тобі ці заробітки, сину? Ну маєш тут роботу хорошу. Та твої друзі і половини того не заробляють і ніде не рипаються, – говорила я сину.
В неділю ми всі були на батьківському подвір’ї, як заїхала у ворота автівка, яка і привезла з доставкою наш подарунок. Я з чоловіком і сином вишикувалися біля іменинниці і дружньо привітали, в кінці заспівали навіть Многая літа. Сестра ж стояла збоку, тримаючи на руках найменшу доньку і помітно нервувала. Коли ми залишилися з Катею на одинці, вона сказала, що їй не сподобалось, що холодильник я тільки від себе подарувала. Що нічого б мені не сталося, якби я сказала мамі, що це від нас двох
життєві історії 0
– Могла б і мене до цього подарунку втулити. Ти ж знаєш, що в нас грошей немає зайвих, – сказала ображено сестра, тримаючи найменшу донечку на руках. В
Мамо, більше в нашу квартиру не приходь! Так буде для всіх нас краще. Роби порядки в своїй, а в нашу носа не пхай, – сказав мені син. Я була здивована, бо коли я прийшла зі шваброю і миючими в їх, а точніше, в свою квартиру, то Вадим ще мені допомагав вікна мити і в шафі одяг поскладати. А тут такі заявочки в мою сторону. Я ж то розумію, звідки вітер дує. Мабуть, Оксана таки зрозуміла, хто в квартирі чистоту навів і розізлилась
життєві історії 0
– Мамо, більше в нашу квартиру не приходь! Так буде для всіх нас краще. Роби порядки в своїй, а в нашу носа не пхай, – сказав мені син.

You cannot copy content of this page