Головна

життєві історії

Від життя з батьками мене трусило, тому у віці вісімнадцяти років я переїхав жити на інший кінець України. Ірина, моя сестра згодом виїхала на заробітки в Німеччину. Та минуло двадцять років, як вона з двома дітьми постала на моєму порозі. Того дня ми ми посперечалися. “Ти маму кинув напризволяще, і зі мною так чиниш? Ми ж найрідніші для тебе люди”. Я зрозумів, що сестра просто пішла по слідах мами, і це сумно
життєві історії 0
Від життя з батьками мене трусило, тому у віці вісімнадцяти років я переїхав жити на інший кінець України. Ірина, моя сестра згодом виїхала на заробітки в Німеччину. Та
Через складне фінансове становище ми з орендованої квартири з’їхали до моєї свекрухи. Це “тимчасово” затягнулося на чотири роки. Загалом я намагалася з повагою ставитися до свекрухи, але їй все одно не догодиш, я ж не Марина, дружина Дениса. Мені завжди було неприємно, що Надія Степанівна до дітей Марини добре ставиться, а до моєї Вероніки ні. Все, як в тих дітей день народження, то свекруха везе кучу подарунків, а моїй хоч би якусь іграшку купила. Та схоже це не найгірше і Надія Степанівна знайшла новий привід для “бурі”
життєві історії 0
Якось так вийшло, що майже із самого початку моя свекруха мене не злюбила. В Надії Степанівни є два сини, старшому вони квартиру допомогли купити, а молодшого біля себе
Діана чекає дитину від мого сина. Степану 16 років. Від того, що сталося, я в подиві, але зараз головним чином хвилює, що мені робити далі. Я звісно бачила, що Діана і Степан добре товаришують, але не думала, що в них настільки все серйозно. Після того як відкрилася правда, дівчина намагається мене оминати десятою дорогою, але сьогодні ми все-таки перестрілися. Я вирішила поговорити з колишньою подругою, але такого від неї не очікувала
життєві історії 0
Я завжди була душею компанії, і любила бути в центрі уваги. Мати багато друзів для мене було звично. Я легко могла знайти спільну мову як із молодшими, так
Заробляти гроші повинен лише чоловік. Я ж йому дитину виховую. Але мій Петро не сильно старається. На місяць чистими в нього виходить, десь тисяч сорок. Але це дуже мало. Я хочу і на відпочинок їздити не раз на два роки і одягнутись модно. “Хочеш більше, йди і сама працюй”. І не соромно йому мені таке говорити. Ось тепер сиджу і думаю, що треба часу не гаяти і нового чоловіка шукати. Тільки хто мане з дитиною на руках візьме, поки не знаю. Але одне розумію, з 9 до 18 я горбатитись не буду!
життєві історії 0
Чому деякі чоловіки не прагнуть заробляти? В кожного різні мрії, знаю є дівчата, які хочуть побудувати успішну кар’єру, але я такого зовсім не поділяю. Ще з раннього віку
Я не хотіла перед Великоднем псувати сестрі настрій, але і приховувати таку важливу новину не стала. Я попросила Катерину прийти на зустріч без дітей. Не хотіла, щоб хтось ще про це дізнався. Я ж очікувала, що Катя розплачеться, а вона просто розсміялася, а потім сказала: “Ти хочеш глянути на моє сумне обличчя? Ти завжди заздрила мені у всьому, а тепер ти вирішила, що настав твій “зірковий” час? Так?” Додому я йшла сама не своя, а потім ці “щасливі” фото на сторінці у Каті
життєві історії 0
Я люблю свою молодшу сестру Катерину, але я не розумію її поведінки. Катя кожен день показує в соціальних мережах, що її сім’я успішна і щаслива. Однак реальність зовсім
Але й він сумнівався в мені: якщо у Колі виникали непорозуміння з моїми батьками, то я ніколи його сторону не приймала. Вважала, що в ньому причина. І все ж ми побралися. Пройшли роки, я чоловіка досі дуже люблю. Коли я народила першу донечку, перший рік ми з чоловіком жили нарізно: я у батьків, а він у іншому місті працював. Ось тут у моїх батьків і почалися претензії, які вони висловлювали тільки мені: то чоловік мені не допомагає, то він їм не допомагає, то він не достатньо допомагає, то у нього не серйозна робота, то мало грошей привозить. Виявилось, що їй не дозволили поклеїти на крашанки ті наліпки, що вона хотіла. Чоловік сказав, щоб дали їй поклеїти, а мама почала на підвищених тонах казати, що дитина має знати слово «ні»
життєві історії 0
Ми з чоловіком Миколою разом уже 9 років, підростають дві донечки. Та наші проблеми йдуть корінням ще в часи, коли ми лише зустрічалися. Батьки тоді дуже наполягали, щоб
Я вже й не рада, що ми з моїм новим молодим чоловіком Глібом поїхали на великодні родинні посиденьки до мами. Зібралися там усі мої три сестри з чоловіками й дітьми, мамин брат з родиною. Хто мені вже не передзвонив за сьогодні з метою відмовити від нашої з Глібом ідеї! Ще у них я забула запитати у 46 років! За столом запанувала тиша, коли ми з моїм 40-річним чоловіком повідомили моїй рідні, що плануємо у найближчий рік стати батьками
життєві історії 0
Я виросла у багатодітній родині в райцентрі на Полтавщині. Нас у батьків четверо дочок. Часи були не прості, але тато й мама справилися, виростили нас усіх, поставили на
Я організував шикарне освідчення. Купив каблучку з діамантом, замовив музикантів, дорогий ресторан. Я був переконаний, що почую омріяне “Так!”. Та все пішло не за планом, а всьому виною мої статки. Я стояв на одному коліні з букетом в руках і бархатистою коробочкою і ледь не плакав. Ми з Миросею разом дванадцять років. Що тепер робити? Як з цим жити? Мені ж не двадцять і навіть не тридцять, як і самій Миросі. Та, схоже, її це не хвилює
життєві історії 0
Після 12 років стосунків я вирішив зробити пропозицію своїй дівчині. Її відповідь перевернула мене з ніг на голову… Отримувати таку відповідь дуже неприємно, особливо після стількох років зустрічань.
Дістався мені не так давно у спадок від моєї самотньої тітки хороший будинок в сусідньому, більшому від нашого, селі. Я думала його продати, казала чоловіку про це одразу. А гроші поділити між дітьми, віддати навпіл дочці й зятю, які щойно побралися, і молодшому сину на старт у житті. Адже нам з чоловіком вже за 50, все маємо, що нам ще треба? Я все життя в селі, ніколи на себе багато не витрачала і мені вистачало малого. Моє щастя – родина, все – для дітей. Та й не молода вже, у мене запити не високі – їсти, вдягти є, а до якоїсь розкоші я не звикла. Але після тижневого спілкування зі свахою у мене світ перевернувся і тепер гроші від продажу тітчиного будинку лишу тільки собі і втрачу лиш на себе кохану. Сваха працювала в Італії 15 років, і думаєте дітям щось дала?
життєві історії 0
Ми з чоловіком Дмитром сільські люди, з одного села, побралися і живемо тут, де жити наші батьки. У нам хороший будинок, виросли двоє дітей. Все життя садимо невеликий
Службу ми відстояли і прийшов час освячення пасочок. В нас було дві свічечки, які потрібно запалити в кошичку. І тут я розумію, що з дому не взяла сірники. Борис взяв одну свічечку і десь та й запалив. І ось момент: священник читає останні молитви, говорить Христос Воскрес! Я знімаю це дійство на відео, як чую біля себе якийсь шум зі сторони бабусь. Ну, думаю, тим все щось недогода. Але опустивши голову до кошичків – бачу дим! Я не знаю, чи це збіг обставин, чи дійсно зі мною щось не так?
життєві історії 0
Я ж думала на тій вишиванці мої халепи закінчаться, але ні. Під час освячення пасочок я запалила свічечки. Дівчатка стоять переді мною, все ніби й гаразд. Аж чую,

You cannot copy content of this page