Головна

життєві історії

У нас з чоловіком трикімнатна квартира, в якій підростають троє діток. Я майже все встигаю робити сама, але була у мене одна давня мрія. Ми якраз ремонт в кухні зробили, і тиждень тому на день народження чоловік мені її таки подарував. Але відтоді зовсім зіпсувалися у мене взаємини зі свекрухою, Марія Павлівна наче сказилася! Здавалося б, усі мають бути щасливі, але ні. Свекруха її просто не переносить! За її нацькуванням і нашіптуваннями я тепер – погана господиня! Вони, мовляв усю молодість мили в тазиках та холодній воді по гарнізонах – і нічого! Виростили і вижили, не те що деякі, яким аби електрику накручувати. І тут настав апогей. Мені видали старовинну металеву радянську м’ясорубку
життєві історії 0
У нас з чоловіком трикімнатна квартира, в якій підростають троє діток. Я майже все встигаю робити сама, але була у мене одна давня мрія. Ми якраз ремонт в
Ми з Петром чекаємо на поповнення, другу дитинку, швидше за все – на дівчинку. Я зарані придумала ім’я, але вся родина з обох боків проти, мені дуже прикро! Я завжди хотіла, аби мою донечку саме так звали. Знайома на дитячому майданчику взагалі зафукала це ім’я, що не гарне і взагалі й казна й що! Мені прикро, мало не ридаю. Ще й до всього свекруха настирно Машу пропонує, прямо дістала уже. Мене саму назвали на честь бабусі Алевтиеною, бо моя мама посоромилася перечити в чужому будинку, адже жила в невістках
життєві історії 0
Ми з Петром чекаємо на поповнення, другу дитинку, швидше за все – на дівчинку. Я зарані придумала ім’я, але вся родина з обох боків проти, мені дуже прикро!
Я як побачила, що син мій ранком встав перший, пішов на кухню і потім поніс у спальню невістці каву з канапками з червоною ікрою – так у мені скипіло все! Розмова з ним і Юлькою не дала результатів, тому і подзвонила свасі. Такого я ще не чула на свою адресу
життєві історії 0
У мене було таке життя, в якому я мало бачила, але можу сказати, що живу й го гідно й правильно. Маємо з чоловіком двох дітей, дочка в Польщі
Мені вже й не хочеться до своєї родини на Закарпаття їздити, щиро кажу. І все через дітей, яких вони собі там понароджували. А я живу інакше, і коли мене обліплюють ці всі діти – сестри, брата, а мама насідає – коли вже ви, вам по 36 років???  – у мене просто все закипає. Та ніколи! 
життєві історії 0
Я виросла в багатодітній родині на Закарпатті. Я старша, і мені, звісно, доводилося няньчитися і гратися з молодшими братом і сестричкою. Звичайно, не це мені не завжди подобалося,
Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми мало що беремо з собою, коли вони нам дають, бо ми стільки того всього не їмо, але вони не розуміють, що крім картоплі, буряків, капусти і качок ще щось можна їсти в цьому житті
життєві історії 0
Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми
В понеділок діти пішли до праці, а я за майстром давай дзвонити. Словом, прибили цю поличку, все гарно і зручно. Також я поприбирала в шафці, де крупи лежали, бо моль завелася. Я все непотрібне викинула, в магазині придбала спеціальні контейнери. Та інша б раділа, але Наталя мене висварила. – Це моя хата! Я тут господиня. Ви б ще в мою шафу залізли! – Я з тих нервів ще відповіла: “Якщо там такий бардак, як на кухні, то і залізу”. Наступного дня син мене посадив на потяг
життєві історії 0
Я зробила на кухні в невістки перестановку, бо реально хотіла показати Наталі, що можна обставити своє житло так, щоб легше в ньому жилося, але чогось вона на мене
Ще Миколка наш маленький був, як чоловік почав його повчати своїм “чоловічим штучкам”. – Запам’ятай, хлопчики не плачуть. Маму взагалі не слухай, а то виростеш біля неї ганчіркою. – Звісно, я злилася коли таке чула і намагалася заспокоювати дитину своїми методами. На даний час Миколка вже школяр. Для мене оцінки не такі вже й важливі, а ось чоловік в цьому плані дуже строгий. І ось недавно син приніс щоденник, в якому з математики було – 5 балів!
життєві історії 0
Ще Миколка наш маленький був, як чоловік почав його повчати своїм “чоловічим штучкам”. – Запам’ятай, хлопчики не плачуть. Маму взагалі не слухай, а то виростеш біля неї ганчіркою.
Ми з чоловіком побралися рік тому, просто розписалися. Жили й працювали в місті, поки в нього не почало регулярно “прилітати”. А тоді й Максим втратив роботу – фірма закрилася. Зараз я при надії, на 3 місяці очікування нашого малюка-первістка. Жити з батьками чоловіка в старій хаті дуже не просто, у ній вже стіни обсипаються, зручності на вулиці в дерев’яній будці у кінці огороду. Батьки не дуже охайні люди. Свекруха ніколи не миє тарілок зі зворотного боку, у них зі свекром у ванній кімнаті один рушник на двох на все. Їдять з одної миски чи сковорідки
життєві історії 0
Ми з чоловіком побралися рік тому, просто розписалися. Жили й працювали в місті, поки в нього не почало регулярно “прилітати”. А тоді й Максим втратив роботу – фірма
Така халепа сталася на мою голову! Синочок Василько одружився на розлученій переселенці  з дитиною! Оббере його до ниточки! Не поспішайте мене засуджувати, а вислухайте мою історію. Моя сестра запропонувала мені взяти кредит, скласти з частиною знайдених мною грошей і вкласти їх у нашу спільну справу: стати агентами нерухомості. Я десь підсвідомо чудово розумію, що моя невістка по-справжньому не любить мого сина. Адже я була на її місці і добре знаю, що, крім своєї дитини, вона не бачить поруч нікого. З якого дива він повинен оплачувати всі борги своєї дружини, кредити, які вона має
життєві історії 0
Така халепа сталася на мою голову! Синочок Василько одружився на розлученій переселенці  з дитиною! Оббере його до ниточки! Не поспішайте мене засуджувати, а вислухайте мою історію. Я часто
Іван таки вмовив мене на другу дитинку, але давши перед тим обіцянку, що стане серйознішим. Я ж повірила. І ось тепер у мене на руках малеча, по подвір’ї бігає Андрійко, але я дальше хвилююсь і за чоловіка. Ось днями мій трішки незграбний Іван взяв парасолю, бо був дощ, а повернувся тільки з ручкою від неї. А в неділю пішов по гриби, назбирав Бог знає що, ще й прийшов без окулярів. І що мені робити? Сил більше цього терпіти не маю
життєві історії 0
Іван таки вмовив мене на другу дитинку, але давши перед тим обіцянку, що стане серйознішим. Я ж повірила. І ось тепер у мене на руках малеча, по подвір’ї

You cannot copy content of this page