Головна

життєві історії

“Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, –  прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги
життєві історії 0
Мій чоловік Антон ніколи не був “худеньким”. Але в останні роки кілограми на ньому збільшуються з неймовірною швидкістю. І мені не подобається, що Антон нічого з цим не
Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”
життєві історії 0
Свекруха просто нагліє і використовує мене по повній програмі. Я не знаю, як маю з нею домовитися по-доброму. Боюсь, що “бурі” нам не оминути. Річ в тім, що
До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди
життєві історії 0
До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову.
Не хочу я свекра з цим його особняком, побудованим “на всіх”, не хочу жити в цьому гуртожитку, не хочу цих грядок, моркви й помідорів, не хочу зовиці, полуниці й кабачків! Здалося мені те все. Начхати, що це остання воля спочилого свекра – щоб ми тут всі на купу жили і в його садку й огороді спини гнули. На той момент у Оксани вже дозрів план невеликої перебудови
життєві історії 0
Не хочу я свекра з цим його особняком, побудованим “на всіх”, не хочу жити в цьому гуртожитку, не хочу цих грядок, моркви й помідорів, не хочу зовиці, полуниці
Сьогодні човгаю по снігу додому, в думках обдумую, що приготувати на вечерю. Але в під’їзді застигла, адже побачила свого переляканого кота. Потім мене ще й сусідка запитала, чого це до нас свекруха заходила і що там сталося з Пушком. Виявилося Галина Михайлівна без дозволу взяла дублікат ключів, пробралася в нашу квартиру і мого домашнього кота винесла на вулицю, на мороз. Тоді я дуже була зла, а коли подзвонила до свекрухи, то та навіть не заперечувала. – Ти ще молода і зовсім не розумієш! Насправді я вас рятую!
життєві історії 0
Я чогось думала, що вийти заміж – і все життя вдалося, але ні. Виходить, що треба ще з свекрухою подружитися. Але давайте про все по-порядку. В мене є
Цими вихідними я поїхала на день народження до зятя. Чоловік через роботу не зміг, тому я чкурнула одна. Діти влаштували цікаву екскурсію, ми наробили багато фото на пам’ять, були ще й свати. Одним словом, ці два дні ми провели дуже гарно і цікаво. Та вже по приїзду я від знайомих дізнаюсь, що мій чоловік вже так “нацупив” грошей, що дочці квартиру в місті прикупив, а я їздила на новосілля. А все це через фото, які діти виклали в соцмережі
життєві історії 0
Людська заздрість немає меж. Особливо зі сторони моєї сусідки, яка все життя переймається мною і моїми дітьми. Зі своїм Мироном, ми створили сім’ю, коли нам обидвом вже було
Єва зробила все так, чому мама її навчила: залишила дочку на свекруху і пішла гуляти. У Єви тут у місті була подружка Світлана, ось з нею Єва і пішла гуляти. У Світлани, на відміну від Єви немає ні чоловіка, ні дітей
життєві історії 0
Єва щосили потрясла іграшкою перед двомісячною донькою і та замовкла, дивлячись на незрозумілий брязкітний предмет. – Ну ось, а ти кричати, – задоволено зауважила Єва. Вона поклала маля
Як зараз пам’ятаю той день місяць тому: подзвонила дочка Галинка і попросила приїхати і побути з дітьми, бо їй треба в стаціонар на 10 днів. Я ж погодилася допомогти, маю можливість. Знаєте, я завжди думала, що у доньки нормальна родина! Та тепер я ні ногою туди! На зятя більше й дивится не хочу, тьху! Шлюб дочки на межі розлучення вона плаче і каже, що я у всьому винна. Чую – встає. Прийшов, дивиться на пиріжки і й питає мене, що це. Почувши, що це я вчора напекла, розвертається і йде! Сказала, що у своїй квартирі – а квартира оформлена на мене – я не служниця
життєві історії 0
Як зараз пам’ятаю той день місяць тому: подзвонила дочка Галинка і попросила приїхати і побути з дітьми, бо їй треба в стаціонар на 10 днів. Я ж погодилася
Гарувала я все життя, щоб дітей на ноги поставити. Зараз вони дорослі і самодостатні. Кожного року вони по морях літають. Але обідно мені за себе, бо жодного разу ні син, ні дочка, не подумали про мене. За своє життя я моря жодного разу не бачила. Але скоро в мене ювілей і я навіть виробила закордонний паспорт. Скажу їм прямо, бо інакше до дітей не дійде. Тепер їх черга на мене тратитися і в мене гроші “вкладати”
життєві історії 0
Все життя я присвятила своїм дітям. Скільки себе пам’ятаю, завжди дбала про їхній комфорт і забаганки. Коли сину було одинадцять, а дочці дев’ять, ми з чоловіком розлучились. Тоді
Я в Іспанію поїхала майже 20 років тому не від хорошого життя. І ось кілька років тому, коли обоє моїх дітей – вже з купленими мною квартирами, машинами, я зустрічаю кохання свого життя, Мігеля. Ми вже разом три роки, але тепер вирішили побратися – у Мігеля недуга, йому дають хороші прогнози, але все ж він хоче точно знати, що все залишиться мені, бо дітей власних у нього нема. Ми вирішили зробити величезний сюрприз моїм рідним, купили розкішні подарунки і приїхали одружуватися в мою рідну Вінницю. Ми зупинилися в готелі, бо я не могла привести Мігеля в квартиру до старенької мами. Гроші я дітям закинула на карти. Востаннє
життєві історії 0
Я в Іспанію поїхала майже 20 років тому не від хорошого життя. І ось кілька років тому, коли обоє моїх дітей – вже з купленими мною квартирами, машинами,

You cannot copy content of this page