життєві історії
Ми з чоловіком одружені були 11 років. 9 з половиною з них ми вимушено жили з його мамою, моєю свекрухою. Перші півтора року насолоджувалися своїм коханням та щастям,
Я народилася у багатодітній сім’ї із застарілим, патріархальним укладом. Старші стежили за молодшими, а молодші доношували за старшими. Щоб ви розуміли, нас було 9 дітлахів, не надто розпещених
Коли ми з Олегом тільки одружилися, ми одразу вирішили відкладати гроші на своє житло. Жити з батьками нам не хотілося, а та квартирка, що дісталася мені у спадок
Три роки тому звістка з Донбасу розділила моє життя на “до” і “після”. Мій Антон віддав своє життя за Україну. З важкого стану мене витягнув лише син, якому
Ми з Ніною разом 30 років, і я можу з впевненістю сказати, що вона подарована мені Богом. Ми виростили двох дітей. На даний час вони вже не живуть
Мама має зведену сестру Ірину, яка проживає в центрі нашого міста в 3-кімнатній квартирі. З чоловіком вона розлучилася, дітей немає, працює викладачем у ВНЗ та життям загалом задоволена.
Ми з чоловіком одружилися 7 років тому, є син 5 років. Жили, як я вважала, щасливо, в достатку. Обоє працюємо, є квартира, авто, щоліта їздимо кудись на відпочинок.
П’ять років тому, покохала одруженого чоловіка. Дітей у них не було, тож із легкою совістю забрала коханого собі. Ми сильно любили один до одного, подорожували, пили вино. Він
У борг під відсотки рідній доньці? Хіба так можна поступати з рідною донькою. — Я всього у своєму житті добилася сама! – любить повторювати п’ятдесятирічна Ірина Романівна. —
Невістка моєї знайомої, пенсіонерки Галини Михайлівни, чекає на третю дитину. — Я їх одразу попередила, щоби на мене особливо не розраховували! — каже пенсіонерка. — Я такої багатодітності