Круасани, які завжди виходять! Ваші ранки і сніданки стануть просто чарівними! Немає нічого смачнішого, за домашню випічку, яку можна готуввати разом з дітками. Аромат – неймовірний!
Отже, для тіста нам знадобиться:
молоко або вода – 350 мл
цукор – 100 г
дріжджі сухі 11 г
сіль – 1/3 ч. л.
олія – 3 ст. л.
яйця – 1 шт.
масло розтоплене 5 ст. л.
борошно – 550-600 г
масло для змащування коржів – 100 г
Приготування:
Дріжджі, цукор, тепле молоко або вода. Все змішати і дати 10 хвилин, щоб дріжджі розчинилися.
Додати: сіль, олія, розтоплене масло. 550-600 г муки (може трохи більше) і замісити м’яке тісто.
Накрити рушником чи плівкою і дати 1 годину, щоб підросло.
Розділити тісто на 5-6 кульок, кожну розкачати змастити розтопленим маслом.
Розкачати тісто у прямокутник нарізати на довгі трикутники. Чим довший трикутник, тим більше витків і шарів матиме круасан. Можна додати начинку або робити без.
Виробити круасани та залишити на 20-30 хвилин, щоб підросли.
Випікати у розігрітій духовці 15-20 хвилин.
Смачного!
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
Недавні записи
- Вже було назначено дату весілля, ми з Лесею вирішили побратися 25 листопада. І раптом батько запрошує мене в ресторан на вечерю, сказав, аби я прийшов сам для серйозної розмови. Виявляється, в моїй родині є таємниця. І як тепер бути – я не знаю. Батько хоче вписати його у спадок
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?