Коли на світ з’явився Василько, мама не могла намилуватися його красою. Син і справді був неймовірно красивий: карі великі очиська, густі брови, та вії до небес.
– Я собі не уявляю, що дівчата за ради тебе робити будуть, – частенько міркувала мама, і вона, я вам скажу, була права.
Ще з садочку було видно, що Василько користувався увагою чарівної половини людства. Ще в такому юному віці дівчатка сперечалися, хто має подати хлопчику фарби, допомогти одягти курточку, зав’язати шнурки на взутті. У всіх на вустах було лише ім’я – Василько.
Хлопчина цим навчився користуватися, і вже, коли став ходити в школу, сильно не напрягався з наукою, дівчата заради його уваги робили за Василя все домашнє завдання. Дівчата одна поперед одної показували хлопцю, які ж вони красуні: ніжні, розумні, витончені.
В одинадцятому класі на нього звертали увагу не лише однокласниці, а й вчителі.
Того осіннього дня до них перевели молодесеньку вчительку математики. Олена Петрівна лише закінчила педагогічний університет. Ніхто з учнів не сприймав її належним чином, лише Василь сидів мов зачарований. Такої ніжної дівчини він у своєму житті ще не зустрічав.
Василь робив все, лиш би залишитись з Оленою Петрівною наодинці. Спеціально уроки не вчив, щоб побути з нею після уроків. Молода вчителька не могла пройти повз його чари.
Одного разу прибиральниця побачила, що в класі, а було вже пізно, горить світло, а коли зазирнула, мало не зомліла. Вона не могла приховати таке і на другий день директор школи про все знав.
– Ти скільки нас позорити будеш? Коли на кінець схаменешся? Всяке від тебе чекали, але це вже занадто, – бурчала мати. Та час минув, і всі в селі забули про витівку Василя, правда вчительці довелось після цього випадку звільнитися.
Про хлопця не раз ходили чутки, що, то з тою бачили, то з іншою. Ну така була в нього вдача, що поробиш…
– Іди, іди, не соромся, – штовхала поперед себе жінка свою дочку. – Чотири місяці ж тому сорому не було.
Лариса почула шум біля хвіртки, а коли вийшла, то все і без слів зрозуміла. Вони тільки но з чоловіком надумали Василя в армію віддати, щоб того там на місце поставили, і любов з голови прогнали, але вже було пізно.
– Іди, привітайся до своєї майбутньої свекрухи і скажи, що вона скоро бабусею стане.
Живіт, який випинався з-під сукні, вже не можливо було не побачити. Сам Василь побачив через вікно дівчину, з якою час від часу зустрічався, та й схопився за голову.
– Ну що, дострибався? Іди, веди невістку до хати, будемо про весілля говорити.
Через місяць весілля відгуляли, а через чотири Василь та Катруся стали батьками чарівної дівчинки. Зі здоров’ям все у дитинки було добре, лише вередливою була, важкенько Катрусі було з нею на початку, але та давала собі раду, правда на чоловіка часу не було.
– Василю, невже так довго на тій автомийці машини миють? Ти де взагалі пропадаєш? Замість того, щоб мені з дитиною допомогти, тебе в дім не заженеш.
А Василь і щасливий, що дружині не до нього, робив собі, що хотів.
– Катю, для чого тобі цей чоловік? Розлучайся, ти що не бачиш, він тільки те й робить, що за спідницями літає.
– Не можу, люблю я його, і все!, – говорила жінка.
Коли Діанка підросла і пішла в школу, Катруся взялась за виховання чоловіка. Раз прийшов на роботу з затоналеним обличчям, другий, а втретє його друзі засміяли.
– Та кидай ти таке життя. В тебе дружина, диви яка чудова, ну а бойова яка, годі й говорити. А як ні, то кине тебе, а таку ти ніколи собі не найдеш, та й дитинка у вас є.
Якось він і сам це розумів, але гуляння все не виходили з його голови.
Катруся терпіла доки могла, а одного дня просто зібрала речі і переїхала з дочкою до мами. Василя радості не було меж, але він з того щастя ще більше почав “хвостом виляти”, а там і друзі і “біленька”. Довго Лариса на таке дивитися не могла, і ледь не на колінах благала сина зупинитися з таким життям.
Лише коли той ледь не попрощався з життям, зрозумів, що життя надто коротке, а такої, як його Катруся, він навіть не заслуговує.
Минув деякий час, як жінка пробачила чоловіка-гуляку. До сьогодні вони живуть в радості та щасті, а про попереднє життя йому нагадує качалка, яка лежить на видному місці…
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook