Ви, мабуть, бачили у продажу великі макарони канелоні, схожі на труби? Якщо їх начинити фаршем і залити соусом, виходить дуже смачна італійська страва!
Я готую канелоні дуже часто, бо це смачно і просто, та й на столі має оригінальний вигляд!
Канелоні з м’ясом
На 12-14 макаронин: 800 г м’яса, 1 невелика цибулина, 2 ст. л. томатної пасти.
Приготувати фарш: Сковорідку добре розігріти, налити ложку олії (краще оливкової) і присмажити невеличку дрібно порізану цибулину. Додати фарш, добре перем‘яти виделкою.
Коли фарш змінить колір, посолити, додати трохи чорного перцю, солодкої паприки і 2 ст. ложки томатної пасти або мл 50 звичайного томату (якщо томат, дати трохи йому випаруватись), додати свіжий (або морожений) базилік.
Охолодити, щоб не пекло у руки. У досить широку каструлю набрати води, довести до кипіння і на кілька хвилин по кілька штук кидати макарони. Витягувати у миску з дуже холодною водою. Охололі макарони набити фаршем, скласти в один шар у деко, змащене олією.
Соус: у добре розігрітий сотейник покласти 30 г масла, 20 г олії, 1-1,5 ст. ложки борошна, добре розмішати і додати 600-700 мл молока, проварити. Добре вимішати, трохи посолити, додати чорного перчику, мускатного горіха. За консистенцією має вийти, як рідка сметана.
Також треба 200-300 г потертого твердого сиру. Далі 2 варіанти: або сир змішати з соусом і залити підготовлені макарони, або викласти на канелоні сир, а зверху вилити соус. Поставити у розігріту до 180 ОС духовку хвилин на 30.
Рецепт і фото Світлани Шматко.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну
- “Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, – прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги
- Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”
- До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди