Коли в я вчилась у Львові, моя одногрупниця Ліля з Трускавця пригощала мене просто неймовірними на смак пляцками. Не торами, не пирогами, а саме пляцками. Одним таким рецептом я хочу поділитись з вами. Як на мене, це смачніше смачнішого!
Для темного тіста з кокосом:
Жовтки – 2 шт.
цукор- 50 гр
масло – 85 гр
сметана – 1 ст. л.
розпушував – 1,5 ч. л.
какао 1,5 ст. л
борошно 140 гр
білки – 4 шт.
цукор – 1 ст.
кокосова стружка – 100 гр
Жовтки розтираємо з цукром, додаємо розтоплене або м’яке масло, сметану, ще раз збиваємо. В окрему миску просіюємо борошно, додаємо какао, розпушувач і перемішуємо.
З’єднуємо масляно-яєчну суміш з борошном. Застилаємо деко пергаментом, викладаємо тісто ложкою і вирівнюємо. Тіста не так багато, тому виходить тонкий шар, я допомагала собі руками розподілити рівномірно.
Тим часом, 4 білки (в оригіналі 5) збиваємо зі стаканом цукру до твердих піків, всипаємо кокосову стружку (в оригіналі 150 гр), перемішуємо обережно вісімкою.
На темне тісто викладаємо кокосове тісто і стараємося рівно розподілити.
Печу при 170 грн. – орієнтовно 40 хв. На кінець зменшила температуру до 160 гр.
Макове тісто
мак перемелений – 200 гр
м’яке масло – 150 гр. (я кинула 100 гр)
борошно – 2 ст. л.
манка – 1 ст. л.
яйця – 3 шт.
цукор – 100 гр
розпушувач – 1 ч. л.
Збиваємо яйця з цукром 5 хв, далі кидаємо м’яке масло і ще раз збиваємо до однорідного стану, додаємо перемелений мак, манку, борошно з розпушувачем. Розподіляємо по деко, застелене пергаментом.
Пекла при 170 гр. орієнтовно 20 хв. Треба дуже слідкувати щоб не пересушити, бо коржі печуться швидко.
Крем
150 гр масла
0,5 л. згущеного молока вареного
Збиваємо масло, поступово додаючи по ложці згущене молоко. В оригіналі на банку згущеного молока 350 гр масла, але я не люблю сильно масляні креми.
Розрізаємо коржі пополам. Знизу чорне тісто з кокосом, крем, далі макове тісто, крем, чорне тісто з кокосом, крем, зверху макове тісто.
Верх можна залити шоколадною помадкою.
Смачного!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- П’ять років минуло з того часу, як ми з сестрою перестали спілкуватися. І ось днями Анна мені написала повідомлення в одній із соц. мереж. І хоч мені дуже сумно без неї, бо росли ми з Анною наче сестри близнючки, та пробачити вчинок її чоловіка я не можу. Надто сильно він нам нашкодив свого часу. Дмитро прекрасно знав, що до суду я на нього не подам, бо надто сильно люблю сестру!
- Ми з живемо у великому будинку разом з мамою чоловіка. У Віри Павлівни в домі багато вільних кімнат, вона казала, що їй самотньо самій і запросила нас, поки ми з Олексієм не придбали ще своє житло. І ми на свою голову погодилися. Живемо, але мене все дратує до дрібниць. Поясню, чому. Все почалося з наших заручин, коли моя майбутня свекруха сказала Льоші: “Ти поспішаєш, дивися щоб не пошкодував”! Весілля було за її сценарієм. Я не пробачила. Вона лізе у все «куди пішли», «чому мені не сказали, що затримаєтеся», «що приготувати», а коли кажеш, що приготувати – свекруха готує не те, а на свій смак і багато, ніхто не з’їдає, летить у смітник. Віра Павлівна постійно гладить речі мого чоловіка, коли вони не потребують прасування. Днями причепилися до Льоші, що у нього маленький заробіток, а їй в її віці хочеться краще і якісніше харчуватися
- За вечерею донька сказала, що з нетерпінням чекає, коли знову побачить Марічку та маленьку Кароліну. Роман почервонів, а мені знадобився час, щоб прийти до тями і розкласти усе по-поличках. Лише на другий день я запитала чоловіка, хто така Марічка. Він мовчав, змінюючи колір лиця, як хамелеон, і я почала змушувати його відповідати на мої питання. Це в голові не вкладається. В мого чоловіка є позашлюбна дитина, а моя рідна сестра – її мама!
- Денис зателефонував мені, щоб спитати, як готувати відбивні і варити супчик, бо Наталя, бачте, образилась на нього, що він відмовив їй в покупці дублянки. Я як це почула, давай їй дзвонити, але виявилося, що Наталя заблокувала мій номер. Вона в нас сама знаюча і сама розумна і їй нічиї поради не потрібні. Зі свого боку мені шкода мого братика, що в нього така сім’я. Він у мене добряга і трудоголік. Та Наталка не цінує в ньому ці якості
- В церкві людей було не багато, мабуть через негоду. Та мій сусід Петро приїхав із невісткою, це я вже побачила, як підходила до воріт церкви. Після служби всі повільним ходом рухались до домівок. Я також боялась послизнутись і впасти, тому особливо не спішила, тай думала, що можливо сусіди мене покличуть, щоб підвезти. Аж тут такі верески, мій сусід Петро вигукував, щоб невістка вийшла з машини