Родзинка страви – вдалий маринад для м’яса, який робить його м’яким та соковитим.
Інгредієнти:
- гомілки курячі – 700 г
- соєвий соус – 2 ст. л.
- сіль, перець та інші спеції для м’яса до смаку
- томатна паста – 1 ст. л.
- сметана чи майонез – 2 ст. л.
- капуста квашена – 500 г
- цибуля та помідори
Приготування:
Гомілки промиваємо та просушуємо. Солимо та перчимо, вливаємо соєвий соус. Змішуємо майонез або сметану з томатною пастою і викладаємо масу до гомілок. Залишаємо м’ясо маринуватися на 40-60 хвилин.
Цибулю ріжемо на кубики, обсмажуємо на олії. Додаємо квашену капусту та обсмажуємо на середньому вогні.
Помідори беріть до смаку, ріжемо кубиками і додаємо до капусти, солимо, якщо потрібно і перчимо.
Перекладаємо овочеву подушку у форму для запікання, вирівнюємо шар і укладаємо на нього гомілки. Накриваємо форму фольгою.
Духовку розігріваємо до 180 градусів і тушимо 30 хвилин, прибираємо фольгу і запікаємо 15 хвилин до рум’яної скоринки.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам