Легко, швидко і доступно кожному. А вже як смачно, описати важко, треба готувати і насолоджуватись цим унікальним смаком! Дівчатка, беріть рецепт на замітку, і дивуйте на свята рідних!
Салат з рису, моркви, тунця та кукурудзи
Вам буде потрібно:
20 грам провареного рису
1 банка шматочків тунця в олії
1 велика морква
1 банка кукурудзи
сіль за смаком
2 столові ложки олії
мелений чорний перець за смаком
лимонний сік за бажанням
Прованські трави на ваш розсуд
петрушка для прикраси
Готуємо наш смачненький салатик так:
Салат з рису, моркви, тунця та кукурудзи
1. Відваріть рис у підсоленій воді згідно з рецептом на упаковці. Після приготування покладіть його в миску і ретельно остудіть.
2. Моркву почистити, промити і зварити. Приготовлене охолоджуємо і натираємо на крупній терці.
3. Кукурудзу та тунець ретельно процідити.
4. Ретельно перемішайте всі інгредієнти салату. Приправте за смаком сіллю, перцем, прованськими травами та лимонним соком.
5. Подавати відразу або охолодженим з холодильника. Перед подачею прикрасити петрушкою.
Смачного і веселих усім свят!
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
Недавні записи
- Вже було назначено дату весілля, ми з Лесею вирішили побратися 25 листопада. І раптом батько запрошує мене в ресторан на вечерю, сказав, аби я прийшов сам для серйозної розмови. Виявляється, в моїй родині є таємниця. І як тепер бути – я не знаю. Батько хоче вписати його у спадок
- Коли всі гості розійшлися до мене на кухню зайшла свекруха і давай усіх наших друзів хвалити, а ось на мене “болото лити”. – Ти себе взагалі в сукні хоч іноді бачиш? Ти ж жінка! Та на Маринку любо глянути! – З того моменту зчинилась “буря”. Навіть не знаю, чим би все це закінчилось, якби не втрутився чоловік. Тепер Олена Василівна чекає від нас вибачень. – Ну-ну, побачимо ще, до кого ви звернетесь, коли потрібно буде з Вікусею посидіти!
- В неділю мама нас усіх запросила до себе на піцу. Ми сиділи, багато розмовляли, але згодом я помітила одну “цікавинку”. Річ у тім, що мама ставитися до моєї доньки так, як ставилася до мене в дитинстві. – Любі мої, ходіть сюди з книжечкою і по черзі покажете мені, як ви читаєте!, – сказала вона моїм племінникам. – Розумнички! Ви заслуговуєте на гарні подарунки від Миколайка, – сказала вона їм. А моєї Емілії для неї ніби й не існувало, хоча в тої чимало талантів!
- Коли чоловік вже був лежачий, наша дочка єдине чим допомогла, так це купила ортопедичний матрац. При першій же можливості Леся наголошувала на його ціні. Грошима на лікування скидалися всі, окрім рідних дітей, але я мовчала. І ось вже який час, як мого Гриші не стало. Матрац цей чищенню не піддавався, тому я його відправила на горище. І ось коли я Лесі пожалілася на спину, та мені сказала його зняти і лягати спати. Певне таких дітей, як в мене, ні в кого нема. Сльози так і линуть через обіду!
- Поки мама ходила з Дмитром Павловичем на каву, чи в театр і кожен платив сам за себе, я була спокійна. Але місяць тому моя майже сімдесятилітня мама вмовила “коханого” поїхати на екскурсію до Польщі. Той грошей не мав, і мама не придумала нічого кращого, ніж оплатити тур самостійно. Брат просто сміється, і каже дати мамі спокій, але я бачу, як той чоловік її просто використовує. Коли вона залишиться без копійки, хто її доглядатиме?