Люблю цей рецепт за простоту і мінімальний набір інгредієнтів. Пиріг виходить настільки ніжним і м’яким, ароматним, що всі, хто його пробує, обов’язково питає рецепт. Приготуйте і ви не пошкодуєте.
Інгредієнти:
- борошно – 250 г
- масло вершкове – 220 г
- яйця – 3 шт.
- цукор – 150 г
- сметана – половина склянки
- розпушувач – 2 ч. л.
- ванілін за смаком, цукор для посипання, кориця за бажанням
- яблука кисло-солодкі – 4 – 5 шт.
Процес приготування:
Відокремлюємо білки від жовтків, білки ставимо порка в холодильник. Жовтки перебиваємо віночком. Масло розтоплюємо і змішуємо з цукром і ваніліном.
Частинами вводимо жовтки і сметану і збиваємо міксером. Борошно просіваємо, змішуємо з розпушувачем і додаємо в масу. Білки збиваємо до густої і стійкою маси, вводимо в тісто, акуратно перемішуємо лопаткою.
Форму (24 см) застилає пергаментом і змащуємо маслом. Викладаємо тісто.
Яблука чистимо від шкірки і ріжемо тонкими часточками. Викладаємо по верху тесту, трохи вдавлюючи в тісто (можна викладати по колу, так виходить красиво). Посипаємо верх цукром.
Духовку розігріваємо до 180 градусів близько 40 – 50 хвилин. Дивіться по своїй духовці – коли добре зарум’яниться, тоді виймайте.
Охолоджуємо пиріг, посипаємо цукровою пудрою або змішайте пудру з корицею, можна ще полити розтопленим медом.
Фото – ілюстративне.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- Нас з сестрою ростила й виховувала тітка Ліда, мамина сестра. І ось тітки не стало. Ми сиділи якраз за поминальним столом, коли я зважилася розпочати цю розмову, обличчя моєї сестри вмить змінилося. Але я маю подбати про свою дитину і забезпечити її, як сестра не розуміє! Нині ми не спілкуємося. І так, я її розумію
- Моїй свекрусі всього 55 років, жінка в соку! Так ні ж, ломиться жити до нас, як свекра не стало, хоче аби я перед нею на задніх лапках скакала, подай-принеси. Вона втомилася, їй важко – втратила чоловіка, таке в країні коїться. Свою квартиру переселенцям хоче в оренду віддати і з нами грішми ділитися, чоловік в захваті від ідеї мами. Зарано ще вінки купувати, а вона зібралася! Краще би заміж ще вийшла. Готувати вона так і не навчилася, хіба що кілька дуже вже буденних страв страв: макарони, смажена картопля і яєчня, не більше. До прибирання ставиться за принципом «головне, щоб не як у свинарнику». От нащо це мені в моїй квартирі? Він хоче взяти кредит у банку та поміняти мою квартиру з доплатою на трикімнатну
- “Щоб їм добре було! Цим сходам!” – поскаржився якось Антон, прийшовши додому. Він був весь червоний і задиханий. А я знаю, що перед будинком у нас всього шість сходинок – шість, не двадцять і навіть не десять. – Любий мій, а скільки ти насправді важиш?, – прямо запитала я Антона. – Ну, знаєш, я вже давно не хлопчина…” – відповів він, прямуючи до ванни, а після до холодильника. Я дивилася на нього, як він плив у просторі, і мені здалося, що він якось округлився. Рад не рад Антон став на ваги
- Недавно свекруха зателефонувала, щоб до Миколая я її пофарбувала, бо вона йде на якийсь ювілей. – Як не можеш? То таке виходить, ніби ти рідній матері відмовила. Це ж твоя робота. – Так, робота, за яку я повинна отримувати гроші. А від вас і батончика за 15 гривень не отримаєш!, – не стрималася я вперше в житті. Після цього десь два дні зі мною свекруха не розмовляла, а недавно спитала, може я буду мати час дома, щоб її в порядок привести. І ви знаєте, в голові пролетіла така думка, щось та й з тим волоссям “зробити”
- До Люди я поїхала на перший поклик, бо обстановка дома зі свекрухою загострювалася. І власне, Валерій, чоловік моєї сестри, перевернув моє уявлення про сім’ю з ніг на голову. З самого ранечку він прокинувся, привів себе в порядок, приготував нам всім сніданок, кавусю і до кавусі. Після ми мило гуляли по місту. Я була під враженням. Але дома мене чекав “сюрприз”. По-перше, Олег нас навіть не зустрів. Їхали ми маршруткою, бо бензин дорогий. Але і це ще пів біди