Такі соуси дуже популярні на Кавказі за рахунок свого оригінального смаку, непередаваного аромату і гостроти.
Інгредієнти:
- абрикоси – 3 кг
- перець солодкий – 1.5 кг
- гострий перець – 3 – 6 шт.
- часник – 2 – 3 головки
- сіль – 2 ст. л.
- цукор – 150- 200 г
- мускатний горіх і лимонна кислота по 0.5 ч. л.
- хмелі-сунелі – 2 ч. л.
Приготування:
Абрикоси промиваємо і просушуємо, видаляємо кісточки. Перець солодкий очищаємо від насіння і видаляємо плодоніжки. Пропускаємо абрикоси, перці через м’ясорубку.
Змішуємо масу з сіллю, цукром, мускатним горіхом, хмелі-сунелі. Доводимо до кипіння, перемішуючи. Після закипання зменшуємо вогонь і варимо протягом 25 хвилин, періодично перемішуючи.
Пропускаємо через прес часник і додаємо в масу, всипаємо лимонну кислоту і варимо пару хвилин. За допомогою погружного блендера подрібнюємо соус, варимо ще 4 хвилини.
Розливаємо соус по стерилізованих банках, закручуємо кришками і вкутуємо до повного охолодження. Перевертати банки не потрібно.
Порада: часник і всі спеції гострий перець додавайте на свій смак, а якщо у вас кислі абрикоси, тоді лимонної кислоти покладіть зовсім трохи.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook.
Недавні записи
- З Італії я повернулася о 6 годині ранку. Чемодани тихенько залишила в коридорі, лише витягла новенький багряний халат. В мене було змішане передчуття. З одного боку щастя, що ось-ось я побачу кохану людину, а з іншого – його реакція, адже Андрій постійно наголошував, що повертатись ще рано. – За що ми жити будемо? Все дорожчає! – Але за дверима мене чекав сюрприз. Його слова: – Все не так, як ти зрозуміла, – ніби довгим тунелем доходили до моєї голови
- Ми взяли деякі іграшки і направились на майданчик. Через деякий час туди прийшли хлопці, ну на вигляд так 9-10 років. І ось вони вирішили, що вже готові до “дорослих” балачок. Я раз пропустила крізь віха, другий, а на третій попросила “прикусити язика”. Як не як, а це дитячий майданчик, а не клуб. Дома я це все розказала дочці, а вона сказала, що робити зауваження чужим дітям я не мала права
- Я нічого не розуміла, поки раптом на одній сімейній зустрічі зі свахою не почула, що я, напевно, не хотіла відпускати свого сина “під вінець” з її донькою, тому що кожна мати хлопчика не хоче відпускати сина. І тут всі пазли зійшлися. Я стала згадувати відношення сестер і самої невістки до батьків і до мене в тому числі. Одного дня я таки не стрималася, і все “вилила” сину. Мені втрачати нічого
- В рідної сестри Івана день народження. Вона замовила невеличке свято в ресторані на другий день “Зелених свят” – Трійці. Я ж нічого такого нового, щоб одягнути, не мала, тому й купила собі красиву літню сукню. Ввечері приміряла, похвалилася чоловіку, а він мене висварив, що я на непотріб гроші його тринькаю. – А ця сукня, що ти на новий рік купляла, що, не підходить? – Чоловік не полінувався і витягнув її з шафи
- В неділю до нас завітала після церкви свекруха, і за бокалом “червоненького” вона мені зізналася, що ця квартира насправді її, а ми, особливо я, тут просто гості. Я ледь не стерпла, і якщо чесно, навіть не відразу повірила в її слова. Але тепер мене турбує інше, як вона збирається компенсувати те, що я свої гроші вкладала в ремонт