Торт дуже смачний, дуже соковитий, дуже ніжний, домашній, по-різдвяному затишний. І готується абсолютно нескладно.
Для рецепту вам знадобиться:
- 130 г борошна
- 130 г цукру
- 100 г меленого маку
- 4 великих яйця
- 40 мл води
- 30 мл рослинної олії
- 6 г розпушувача для тіста
- щіпка солі
Для начинки:
- 200 г мандаринових часточок
- 300-400 мл вершків 33-35%
- 250 мл молока
- 1 невелике яйце
- 75 г цукру
- 40 г борошна або крохмалю
- 50 г вершкового масла
- 40 г цукрової пудри
- 1 ч. л. ванільного екстракту
Приготування:
У борошно всипаємо розпушувач для тіста, ретельно розмішуємо, а потім просіюємо. Всипаємо мелений мак і ще раз все добре розмішуємо до однорідної маси.
У чашу міксера розбиваємо яйця, всипаємо щіпку солі і спочатку збиваємо без цукру. Потім поступово додаємо цукор і збиваємо в легку повітряну масу. Додаємо в тісто борошняну суміш. Замішуємо бісквітне тісто акуратними складаними рухами, рухаючись лопаткою знизу вгору. В останню чергу вмішуємо в тісто рослинну олію і гарячу воду, нагріту практично до кипіння.
Я випікала бісквіт в роз’ємній формі для тортів діаметром 24 см, низ форми застелила папером для випічки, борти нічим не змащувала. Виливаємо тісто в форму і випікаємо в попередньо розігрітій до 170-180°С духовці приблизно 35-40 хвилин.
Свіжоспечений бісквіт прямо в формі ставимо на грати і даємо повністю охолонути. Після того, як бісквіт повністю охолоне, його можна буде вирізати з форми. Розрізати бісквіт можна не раніше, ніж через 2-3 години після випічки, йому потрібно обов’язково дати вистоятися.
Бісквіт розрізаємо таким чином, щоб у нас вийшов 1 корж товщиною приблизно в 1,5 см. Другий корж вирівнюємо по товщині і зрізаємо з нього тонку корочку.
Для заварного крему злегка збиваємо яйце з половиною всього необхідного за рецептом цукру, всипаємо борошно, розмішуємо. Якщо вийшло густовато, то можна додати трохи молока із загальної норми. Все, що залишилося молоко переливаємо в каструлю, сюди ж кладемо цукор, що залишився, ставимо на плиту і доводимо до кипіння. Тонкою цівкою при постійному помішуванні вливаємо гаряче молоко в яєчну масу.
Молочну суміш переливаємо назад в каструлю, ставимо на плиту і, при постійному інтенсивному перемішуванні, прогріваємо до загустіння. Густіє досить швидко, буде потрібно приблизно 3-5 хвилин. Відразу ж перекладаємо заварний крем в миску, додаємо ванільний екстракт, вершкове масло і розмішуємо до однорідності. Накриваємо харчової плівкою, кладемо її прямо на поверхню крему і в такому вигляді даємо охолонути до кімнатної температури.
Мандарини розбираємо на часточки. Кожну часточку очищаємо і грубо нарізаємо. З верхнього тонкого коржа формочками для печива вирізаємо зірки, все, що залишилося перетворюємо в крихту.
У середнього коржа вирізаємо середину, залишаючи стіночки товщиною приблизно 1,5 см. Вирізану середину також подрібнюємо. Розмір шматочків на ваш розсуд. Можна до крихти, можна залишити шматочки трохи більше.
Нижній корж викладаємо на сервірувальну тарілку і намазуємо тонкий шар заварного крему. Зверху кладемо від другого коржа стінки. У заварний крем, що залишився, викладаємо підготовлені раніше мандарини і злегка розмішуємо. Заповнюємо кремом середину торта.
Розрівнюємо, встановлюємо кондитерське кільце. Дістаємо з холодильника вершки, всипаємо цукрову пудру і збиваємо до стійкого стану. Змішуємо вершки з бісквітною крихтою і викладаємо зверху.
Лопаткою надаємо торту куполоподібну форму. Знімаємо кільце і прикрашаємо торт бісквітними зірками і часточками мандарина. Ставимо торт на кілька годин в холодильник для того, щоб він просочився, і наш торт готовий.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя
- Я повернулася в квартиру за светром, бо похолодало і застала сина з друзями, як вони моє ліжко намагалися в маленьку кімнату перенести. – “Мамо, ви ж маєте нас зрозуміти. В нас скоро малюк буде”. Невістка ж в той час мовчки сиділа в куточку і мої документи перебирала. З вересками вони з моєї квартири вилетіли. І сваха дзвонила, і сват. Казали, що я не мама, бо їх дочку, ще й при надії, з хати виперла. Як хочуть, то нехай собі це щастя забирають
- Я в свою хату в селі аж три родини переселенців пустила позаминулої весни, а сама в Німеччину до сестри подалася. А це повернулася тиждень тому і просто випала в осад від того, що побачила! Я така вражена, вам не передати! Тепер просто не знаю, як ту хату між ними поділити
- У нас з чоловіком четверо дітей, тому після вторгнення і втрати роботи, Микола прийняв рішення їхати на заробітки в Польщу, оскільки дітей потрібно годувати. Іншого виходу ми не бачили. Я відчувала, що наше спільне життя котиться в яму, та його виїзд остаточно розставив все по місцях. Тепер думаю, чи варто зберігати наш з Миколою шлюб? Старші вже не такі й малі, а з тими двома, я якось собі раду й сама дам