Мариновані помідорки в банці на зиму, що може бути простіше, легше і смачніше. Цей рецепт у нас в сім’ї один із найулюбленіших, готується просто, зате результат виходить просто чудово апетитний.
Інгредієнти:
- помідори – 1.5 кг
- сіль – 1 ст. л.
- цукор – 3 ст. л.
- оцет 9% – 3 ст. л.
- солодкий перець, морква, цибуля, гострий перчик по 1 шт.
- зелень
Процес приготування пікантних помідорів на зиму
У рецепті дано кількість продуктів із розрахунку на 1 літрову баночку, тому намагайтеся правильно розраховувати об’єми солі та цукру, оцту на свою кількість консервації.
Ви також можете використовувати приправу для консервації помідорів, такі сьогодні можна купити в магазині. Помідори ріжемо на дві частини та вирізаємо плодоніжки.
Цибулю та моркву, солодкий перець ріжемо шматочками, зелень кладемо гілочками. Овочі із зеленню окрім цибулі, подрібнюємо за допомогою блендера.
У стерилізовані банки кладемо на дно спеції, які ви використовуєте для консервації. Кладемо шар помідорів, потім цибулю, помідори і так заповнюємо всю банку.
Заливаємо окропом, накриваємо стерилізованими кришками та залишаємо на 15 хвилин.
Зливаємо воду. У чисту воду в каструлі додаємо сіль та цукор, подрібнені овочі та приправу для консервації. Доводимо до кипіння і варимо пару хвилин, вливаємо оцет, трохи кип’ятимо і розливаємо в банки.
Кришки закручуємо, банки перевертаємо і накриваємо до остигання. Зберігаємо помідори в коморі або підвалі.
Помідори будуть кисло-солодкими, ароматними, з пікантними нотками, така закуска вам точно сподобається і сподобається вашим гостям.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Недавні записи
- Я як дізналася, що той, ніби як зять, перетягнув мою сусідку Марту і її дочку в своє “коло”, ледь зі стільця не впала. Це ж як таке може бути, вони ж хрещені в нашій церкві? В мене ще було бажання Марті очі відкрити на того Марка в перші дні знайомства з Анною, але думаю, чого буду пхатися в чужу сім’ю. Тепер про це дуже шкодую. Можна ж було їх від цього вберегти. А тепер, хто його знає, чим все закінчиться
- За гроші, які мама висилала з Польщі, ми поробили все що можна було. В нас не хата, а лялечка. Мама останній раз як приїжджала, то рідний дім не впізнала. Ми і бруківку постелили і дах замінили, всюди ремонти сучасні, а на вулиці працював ландшафтний дизайнер. І я і брат вже працюємо, тому кожного разу просимо маму залишитися в Україні і відпочити нарешті від тих заробіток. Але та ні в яку. Все їй щось бракує. Тепер проблему в брату вона найшла. Хоча це смішно
- Вчора нас з сім’єю вперше за три роки покликала до себе в гості сестра. Накрила стіл із різних закусок, а це і канапки з червоною рибою, різні сири і ковбаски. Чоловік шашлик приготував на мангалі. Я трохи поїла а потім питаю: “Олеся, а щось і гарячих страв буде?” На що у відповідь почула: “Все що на столі, більше нічого”. Додому я їхала сильно засмучена, адже так жити не можна. Моя сестра вже не молода дівчина, а елементарно навіть гостей приймати не вміє
- Каті було шістнадцять, як ми дізналися, що вона чекає дитину. Звісно, було важко сприйняти цей факт, але нічого вже не зміниш. Батько дитини Денис, така ж дитина, як і наша Катя. Він відразу ж дав зрозуміти, що батьківство не його тема. Я зв’язалася з його батьками, і на приємний подив вони пішли на контакт. Але все це було до пори до часу. Лише на останньому місяці ми дізналися їх справжнє лице
- Вчора моїй подрузі сімдесят років виповнилося. Я знала, що Марія трошки безпорадна, щодо готування, тому заздалегідь її попередила, що моїм подарунком для неї, буде гарно накритий стіл. Завдяки допомозі дочки, стіл ми накрили шикарний. Гостей було немало-небагато – 11 осіб. Гаряче Марія сама приготувала, і дуже смачне. Та здивувало мене інше. Її брати, ніби ніколи нічого в тому житті не їли. Додому я йшла сама не своя