Манники з сиром як в дитячому садку
Складові
Для манників:
Молоко 1 л.
Манка 13 ст.л.
Сіль 1 ч.л.
Цукор 4 ч.л.
Ванілін 0,5 ч.л.
Для начинки:
Сир 600 гр.
Яйце 1 шт.
Цукор 4 ч.л.
Ванілін 0,5 ч.л.
Як готувати
Підготуємо начинку: сир добре розтерти з цукром, додати ванілін і яйце. Добре перемішати.
З молока і манки зварити густу манну кашу. У ХОЛОДНЕ молоко додати цукор, сіль ванілін і манку.
Поставити на вогонь і довести до кипіння, безперервно помішуючи. Коли каша почне пихкати, вона готова.
Хвилин 5 манка може постояти, а поті, не втрачаючи часу, потрібно швидко ліпити манники.
Каша не повинна охолонути, інакше потім манника зліпити буде неможливо.
Беремо блюдце, дно змочують водою, столовою ложкою набираємо манну кашу, викладаємо на блюдце.
Формуємо корж за розміром блюдця.
У центр коржі кладемо 2 ч.л. сирної начинки і долонями з’єднуємо.
Обережно перекидаємо манник в тарілку з борошном і обвалюємо.
Потрібно зліпити відразу всі манники, поки не охолола каша.
Сформовані манники обмокнути в яйці. Смажити на розігрітій сковороді на рослинному маслі.
Обсмажені манники скласти в каструльку. Залити вершковим маслом і поставити в духовку на 15 хвилин (180С).
Смачного вам ранку!
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, cookpad.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
Недавні записи
- У нас з чоловіком трикімнатна квартира, в якій підростають троє діток. Я майже все встигаю робити сама, але була у мене одна давня мрія. Ми якраз ремонт в кухні зробили, і тиждень тому на день народження чоловік мені її таки подарував. Але відтоді зовсім зіпсувалися у мене взаємини зі свекрухою, Марія Павлівна наче сказилася! Здавалося б, усі мають бути щасливі, але ні. Свекруха її просто не переносить! За її нацькуванням і нашіптуваннями я тепер – погана господиня! Вони, мовляв усю молодість мили в тазиках та холодній воді по гарнізонах – і нічого! Виростили і вижили, не те що деякі, яким аби електрику накручувати. І тут настав апогей. Мені видали старовинну металеву радянську м’ясорубку
- Ми з Петром чекаємо на поповнення, другу дитинку, швидше за все – на дівчинку. Я зарані придумала ім’я, але вся родина з обох боків проти, мені дуже прикро! Я завжди хотіла, аби мою донечку саме так звали. Знайома на дитячому майданчику взагалі зафукала це ім’я, що не гарне і взагалі й казна й що! Мені прикро, мало не ридаю. Ще й до всього свекруха настирно Машу пропонує, прямо дістала уже. Мене саму назвали на честь бабусі Алевтиеною, бо моя мама посоромилася перечити в чужому будинку, адже жила в невістках
- Я як побачила, що син мій ранком встав перший, пішов на кухню і потім поніс у спальню невістці каву з канапками з червоною ікрою – так у мені скипіло все! Розмова з ним і Юлькою не дала результатів, тому і подзвонила свасі. Такого я ще не чула на свою адресу
- Мені вже й не хочеться до своєї родини на Закарпаття їздити, щиро кажу. І все через дітей, яких вони собі там понароджували. А я живу інакше, і коли мене обліплюють ці всі діти – сестри, брата, а мама насідає – коли вже ви, вам по 36 років??? – у мене просто все закипає. Та ніколи!
- Мені так і хочеться щоразу запитати в свекрів, до яких ми іноді їздимо в село: навіщо вам три огороди??? Горбатяться на них і майже все роздають сусідам! Ми мало що беремо з собою, коли вони нам дають, бо ми стільки того всього не їмо, але вони не розуміють, що крім картоплі, буряків, капусти і качок ще щось можна їсти в цьому житті