iBilingua

За день до святкування я забігла в супермаркет, щоб докупити деякі продукти до фуршетного столу. І вже коли під’їжджала візком до автівки, до мене підійшла дівчина, на вигляд їй було років двадцять. – Вибачте мене! Прошу, вибачте! Але я повинна вам це сказати, – вона ледь стримувала сльози. – Я не можу більше мовчати, оскільки скоро стану мамою. Я хочу, щоб моя дитинка росла у повноцінній сім’ї. Відпустіть Володю до мене

За день до святкування я забігла в супермаркет, щоб докупити деякі продукти до фуршетного

життєві історії 0

Тої суботи Клавдія Микитівна, моя свекруха, прийшла без попередження, відкривши двері своїм ключем. І побачила, як ми прибираємо вдома. – Ти не любиш ні свого сина, ні мого! – заявила мама чоловіка. Та хай подякує за подарунок – таку культурну революцію

Тої суботи Клавдія Микитівна, моя свекруха, прийшла без попередження, відкривши двері своїм ключем. І

життєві історії 0

Я б ніколи не довідалась правди, якби не співробітниця мого Олега. Я в той час чекала таке довгоочікуване маля. Чоловік носився зі мною, наче з писаною торбою. Ще б пак, нарешті лелека завітав і в нашу хату. Та одного дня мені на електронку прийшло повідомлення, з доволі дивним змістом, а на додачу, ще й з фото. Я ледь дочекалася Олега з роботи, і до кінця не вірила побаченому

Я б ніколи не довідалась правди, якби не співробітниця мого Олега. Я в той

життєві історії 0

Домовляйся з братом!, – сказала мені у відповідь мама. – Якщо він дає добро на продаж квартири, я найближчим часом цим займусь, а як ні, то вибачай. Не можу ж я рідного сина, невістку, яка при надії, і двох своїх онуків виставити за двері. За що вони будуть жити? – Тут в розмову “влізла” Наталя, але я навіть не стала її слухати. Роман хитав головою. Мама просто мовчала

Домовляйся з братом!, – сказала мені у відповідь мама. – Якщо він дає добро

життєві історії 0

Ні-ні, Марино, навіть чути нічого не хочу! Цього року відзначаємо новий рік у мене, а то у вас того разу взагалі нема чого було, – заявила мама Льоні. За що вона так зі мною? Адже на столі були і салати, і закуски, і гаряче, і фрукти. На хвилі ейфорії від того, що тепер маємо своє житло, ми вирішили запросити родичів на зустріч нового року до нас. Хотілося якогось розмаїття, а не стандартного радянського набору, який за стільки років всім приївся. Та й наминати вночі? – Щось стіл якийсь мізерний, – прокоментувала вона, окинувши поглядом заставлений їжею стіл

Моя свекруха Ірина Олександрівна наполягає, щоб цей новий рік ми відзначали у неї, бо

життєві історії 0

У моєї невістки вже не молоді батьки, і живуть в іншому районі міста. Тому Юліана й придумала цю затію з переїздом. Та мій Денис молодець, поставив дружину на місце. – Мені треба все узгодити з мамою, оскільки квартиру купляла вона. – Звісно, я ніколи на це не дам згоди. Заради цієї покупки я витратила стільки часу та енергії. Хочуть щось міняти, нехай беруть іпотеку, а ця квартира була і буде лише сина

У моєї невістки вже не молоді батьки, і живуть в іншому районі міста. Тому

життєві історії 0

Я готую обід, більше, із запасом. Збираю контейнери в сумку, кашу, суп, іноді салат, домашню солонину. Раз чи два на тиждень, важко спираючись на палицю, мама сідає в автобус

Ми живемо вдвох із мамою. Їй 78 років, вона ще ходить, щоправда, згорбившись, і

життєві історії 0

Ми з бабусею Стефою пили у вітальні чай з бісквітом, а дочка чомусь засмучена пішла в свою кімнату. Ми поговорили по душам. Бабуся любила раз у раз розказувати свої цікаві історії з життя. Їй було вже за 80. Наговорившись вдосталь, вона піднялася, і я допомогла їй зайти у свою квартиру. Повернувшись, я побачила дочку зі шваброю в руках

Ми з бабусею Стефою пили у вітальні чай з бісквітом, а дочка чомусь засмучена

життєві історії 0

Мешкали ми з Богданом у моєї мами, свою квартиру віддавали під оренду, щоб платити мамин кредит. Їй би нам дякувати, особливо зятю, що увійшли в становище, а вона постійно демонструвала, як ми їй заважаємо, як їй усе незручно, ще й сестрі старшій на нас жалілася. Ну і закрутилося. – Усі шпалери вже навколо вимикача залапали! Як так можна, ви що, руки не миєте зовсім? Останньою крапкою було, коли вона за сніданком порахувала, скільки шматків ковбаси з’їв мій Богдан

Свого часу я вчинила нерозумно і пішла назустріч мамі: щоб допомогти їй платити її

життєві історії 0

Ми всі ще дітьми тоді були – я і моя молодша сестра, Тарас і Ліда – коли у кімнату, де ми гралися, увійшли батьки, всі четверо, і наша мама сказала: – Відтепер дядько Микола буде жити з нами, а тато – з тіткою Валентиною, Лідою і Тарасиком

Жили ми всі по сусідству у райцентрі недалеко від Полтави. Наші родини, тобто батьки,