iBilingua

Тамара Василівна пристала зі своєю пропозицією, як банний лист. Ну чесно, це вже не смішно. І чоловік на моєму боці, а вона ніяк не заспокоїться. – Там все для дитячого комфорту зроблено! Людо, чого ти так переймаєшся? Та й Марті вже давно не два, і навіть не чотири рочки

Тамара Василівна пристала зі своєю пропозицією, як банний лист. Ну чесно, це вже не

життєві історії 0

Наші з Романом діти від попередніх стосунків, майже ровесники, тому я була впевнена, що разом їм буде цікаво. Світлана приходила до нас на кожнісінькі вихідні. Я не маю нічого проти, але ж така її поведінка просто почала виводити мене з себе. Мало того, що я почуваюсь біля неї, як не у своїй тарілці, так вона ще й мого Ростика під себе підлаштовує. Замість відпочинку у мене “буря” в домі і душі

Наші з Романом діти від попередніх стосунків, майже ровесники, тому я була впевнена, що

життєві історії 0

Ну, як так! Не піти до школи через якісь серйозні сімейні обставини — це зрозуміло. Але просто так залишитись вдома — це дивно. Тяжко? Третьої дитини ще немає, а вже «важко» — що ж далі буде? Мороз? Та який там мороз зараз. Школа через два будинки буквально. Заснули пізно? Цілком і повністю вина батьків. Це жодною мірою не виправдання, а навіть навпаки

Невістка моєї знайомої, пенсіонерки Людмили Іванівни, чекає на третю дитину. — Я їх одразу

життєві історії 0

Вчора зайшла в торговий комплекс, хотіла нову курточку для сина купити, а потім так захотілося випити запашної кави. Знайшла невеличку кафешку, сіла за столик, і отетеріла. В кутку, притаївшись, сидів її Андрій, і ніжно тримав за руку якусь даму. Спочатку думала, що здалося, але ж ні, він. – Ой, тільки не кажи, що ти цього не знала? Твій чоловік всім своїм виглядом показує, що не єдина ти в нього жінка!

Люба поверталася додому із супермаркету. Цілий день шукала круасани з ванільною начинкою для сина.

життєві історії 0

Ну звісно, як можна навести в квартирі лад, і приготувати елементарну страву з “кілометровими” нігтями? Та ніяк. Син ходить на роботу голодний. Його “бариня”, не хочу її навіть називати невісткою, надіюсь, вона нею не стане, тільки те й робить, що тринькає гроші Івана на різні небилиці. А не прийшла б я без попередження до них в квартиру, то і не знала б, що там коїться. Світа білого не видно!

Ну звісно, як можна навести в квартирі лад, і приготувати елементарну страву з “кілометровими”

життєві історії 0

От виростиш дитину — тоді й думатимеш про себе! Скажи дякую, що я взагалі тобі постійно допомагаю! Хоча взагалі не зобов’язана, твоя дитина – тільки твоя, я своїх уже виростила. Ганна росла без батька. Мати виховувала її одна, але майже всі спогади дитинства в Анюти пов’язані з бабусею. Бабуся забирала її зі школи, годувала обідами, пекла пиріжки, сиділа з хворою на Анюту, водила її в театри і на ялинки, допомагала вирішувати завдання

Чи повинні наші батьки виховувати наших дітей і допомагати? — От виростиш дитину —

життєві історії 0

За два тижні донька так і жодного разу не з’явилася у лікарні. Лікарі вже хотіли відправити літню жінку до будинку для людей похилого віку, коли на порозі лікарні з’явилася дочка

Всі ми будемо людьми похилого віку. Про це не слід забувати сучасним молодим людям.

життєві історії 0

Я якраз готувала вечерю, коли до кімнати зайшов чоловік Ярослав. – Кохана, ти не могла б кудись йти з квартири, коли я з сином зустрічаюся, а то колишня Макса більше не пустить, Марина щойно подзвонила оце, – попросив мене чоловік

Справа в тому, що колишня дружина Ярослава Марина не хоче, щоб їхня дитина спілкувалася

життєві історії 0

Мама мого чоловіка живе сама у двокімнатній квартирі, а її мама, бабуся Руслана, також мешкає сама в двушці. Ми ж з Русланом і двома дітками тулимося в однокімнатній, яку ще до мого заміжжя мені купили мої батьки. Тобто квартира, в якій ми живемо, моя. Чому б свекрусі не з’їхатися зі своєю мамою? Але Ольга Павлівна запропонувала дещо дивне

Мама мого чоловіка живе сама у двокімнатній квартирі, а її мама, бабуся Руслана, також

життєві історії 0

Перший раз до свекрів у село я потрапила вже у статусі законної дружини. Ми їхали не день народження мами чоловіка. Купили подарунок, все як годиться. Святкувати планували у суботу, нас же мама чоловіка попросила приїхати у п’ятницю. Ми погодилися. Я не уявляла, що мене чекає. – Остапе, я на новий рік у село до твоїх батьків не поїду, повторення не хочеться. – – Приїхали? Молодці! Саме рук не вистачає! – зраділа моя свекруха тітка Алла. – Ви б ще до курантів приїхали

Чоловік знову хоче відзначати новий рік у своїх в селі, а мені одного разу