fbpx
Ліля вже ну так просила, що я не сміла відмовити. – А давайте одразу після фітнесу до нас. Я приготую щось смачненьке і легеньке, оскільки розумію, що вам після тренировки вареники зі шкварками не можна, – сказала невістка по телефону, і засміялася. Ну як відмовиш, але як тільки я переступила поріг, вона давай на руки мені сунути онучку. – Златуня так сумувала за вами, так сумувала! – І як після таких “зустрічань” мені знову до них в гості йти?
Ліля вже ну так просила, що я не сміла відмовити. – А давайте одразу
Ти на мене з-під лоба не дивись, любонько, а краще подякуй, що я тобі такого чоловіка виростила, – сказала Ольга Павлівна, коли я натякнула, що вже пора б і честь знати, і додому в своє село чимчикувати. – Я ще гідного собі кавалера не знайшла. В селі, сама розумієш, нормальних нема. – Але до чого тут ми? Це навіть не квартира вашого сина. Я її придбала задовго до весілля. Тому, будьте ласкаві! – Ледь-ледь ми її випровадили, а наступного дня прийшла бабуся Романа, і все роз’яснила
Ти на мене з-під лоба не дивись, любонько, а краще подякуй, що я тобі
Не минуло й місяці після знайомства з майбутньою невісткою, як Захар повідомив, що його в терміновому порядку відправляють у відрядження в Америку. Віолетта мені не дуже сподобалась. Ми сім’я інтелігентів, а вона навіть поруч не стояла. Але було у неї щось чисте і надзвичайно світле. Оскільки дівчина вона приїжджа, я запросила на цей час її до себе пожити. А по приїзду, син змінив своє рішення
Не минуло й місяці після знайомства з майбутньою невісткою, як Захар повідомив, що його
На квіти для мене і відпустку для нас за кордоном у Матвія грошей немає. У той же час тут днями своїй матері дав чималу суму на погашення кредиту, і платив за її хрущовку три місяці, обділяючи сім’ю. Взяла себе в руки і вийшла на роботу, важко, звичайно, дитині менше часу почала приділяти, Оля пішла в садочок. Я сказала, що квартира не прибрана, а я все охопити не можу. Тільки свій одяг виправ руками та іноді готує вечорами, хоч міг би з сім’єю час провести, а не на кухні
Познайомилася я з чоловіком Матвієм давно, побралися, народилася дитина. Перший час хоч виплата на
Будинок побудували батьки на ділянці, яка залишилася їм у спадок від бабусі Килини. Коли я вже почала працювати, допомагала батьку грошима на будівництво, повністю оплатила ремонт усередині будинку, майже кожних вихідних уже разом із чоловіком їздили, щоб допомогти тату будуватися. В цей час брат навчався, за навчання платили тато з мамою. Більше того, батьки попередили, що якщо так і далі буде, заповіт на дачу вони зроблять на Ігоря
Моїм батькам залишилася у спадок від бабусі Килини дачна ділянка. Спочатку вони планували її
Нашій Марійці десять недавно виповнилося, чоловік з дочкою наполягали на святкуванні в дитячій кімнаті з аніматорами, але я сказала ні, і крапка. Ось буде у меншенької Емілії через два місяці день народження, тоді й відсвяткуємо. А зараз нема чого гроші тратити. До того ж, Марійка – ні вчитися не хоче, ні по дому допомагати – не заслужила. Емілія інша справа. Всі її хвалять
Нашій Марійці десять недавно виповнилося, чоловік з дочкою наполягали на святкуванні в дитячій кімнаті
Одружені ми з Любомиром 4 роки, дуже хочемо діток, але лелека все оминає нашу оселю. І ми майже навчилися жити для себе, відпустити ситуацію. Але тут почалося з боку мами чоловіка щось неймовірне, я вже не знаю, куди подітися. Вона на кожне-кожнісіньке свято дарує нам щось для майбутньої дитинки: одяг, іграшки, постіль, приладдя. Все це складаємо у третю кімнату. – Так ми притягнемо у ваш дім немовлятко
Ми з Любомиром давно разом, почали зустрічатися ще в університеті, потім побралися, живемо у
Це був вечір, десь година сьома. Зараз дуже швидко темніє, тому коли на екрані висвітилася фотографія моєї дочки Ірини, я навіть запереживала. – Що ж могло таке трапитися? – Насправді дочка рідко мені телефонувала, все списувала на справи. У неї двоє діточок. Емілії чотири рочки, а Юліанці недавно два виповнилося. А насправді ставлення її змінилося тільки тоді, коли вона усвідомила, що я пенсіонерка, і не маю чим зайнятися
Це був вечір, десь година сьома. Зараз дуже швидко темніє, тому коли на екрані
У вашому віці, Світлано Василівно, вже до церкви кожної неділі треба ходити, і про “вічне життя на небесах” думати, а не ходити з кавалерами під ручку по парку. У нас містечко невеличке, невже не чуєте, як люди перешіптуються, коли вас бачать? – А що мені люди? Я одна чотирьох дітей на ноги поставила. Можу я хоч на старість літ відчути, що таке жіноче щастя! Але я впевнена, тут прихована геть інша суть
У вашому віці, Світлано Василівно, вже до церкви кожної неділі треба ходити, і про
Чекали ми з Русланом нашого синочка з нетерпінням. І ось ми з малюком вдома, на третій день по поверненню запросили найближчих: батьків, зовицю з родиною і мого брата з дружиною і дитиною. Всі чекали розкриття інтриги: ім’я малого. Та коли ми радісно оголосили, як назвали синочка, рідні відреагували неочікувано, при чому – всі. Я дуже засмучена, не знаю, поміняти тепер
Ми з Русланом одружені три роки. Виплатили іпотеку за однокімнатну новеньку квартиру-студію і вирішили,

You cannot copy content of this page