iBilingua

День за днем Ніна все більше злилася на невістку. То білизну не так попрала, то зупу не таку зварила, то цибулю погано пополола. Дойшло до того, що почала вона все майно ділити, землю відгороджувати. Сказала навіть сину, щоб окремий вхід в дім собі зробив, бо не хоче вона кожного дня невістку на свої очі бачити. Віктор за голову брався від планів дружини, але перечити не смів

Вже під сорок було подружжю Ніни та Віктора, як до них завітав лелека. Стільки

життєві історії 0

– Ну навіщо ж ти так витрачалася, Оксанко? Мабуть дорого коштує, – сказала бабуся Зося, ласкаво погладжуючи свій подарунок. – А воду можна і на газі в кухлику закип’ятити. У мене в той час перехопило дух. Бабусі ж так мало потрібно – трохи уваги, і вона щаслива. А я – егоїстка – навіть телефонувати їй забуваю

Того ранку мене розбудив звук мобільного. Це було не повідомлення і не дзвінок від

життєві історії 0

– Зоє, заспокойся! Не можна так. Подумай про сина, – говорили всі родичі. На жінці лиця не було. Через цю ситуацію, наш Іванко так і не прийшов у цей світ. Він став ангеликом. Ми з мамою кожної неділі після служби ходили до нього. Носили Іванку цукерки, іграшки. Мама стояла і заливалася сльозами. – Синку, вибач! Вибач за все. Не вберегла тебе. В цей час мені про тебе потрібно було думати, а не про твого тата – зрадника

– Зоє, заспокойся. Не можна так. Подумай про сина, – говорили всі родичі. На

життєві історії 0

Коли дочка дізналася про мою роботу, то сильно розлютилася. – Чим ти взагалі думала? Як могла на таке погодитись? В твоєму то віці. Краще б з онучкою сиділа, поки я на роботі з ранку до ночі. – Мене дивує її поведінка. Я живу своїм життям, і не збираюсь ні під кого підлаштовуватись

Коли дочка дізналася про мою роботу, то сильно розлютилася. – Чим ти взагалі думала?

життєві історії 0

Тато найбільше горював від втрати дружини, але це і зрозуміло. Вони буквально були пов’язані між собою, дихаючи один для одного. Раптом він залишився сам. Ми намагались якось відволікти його, багато відвідували, пропонували трохи пожити з нами, але він не реагував. Він все ще плаче, сидячи на стільці і розглядаючи фотографію матері. На це так важко дивитися

Я дуже переживаю за свого тата, якому майже сімдесят років. Відтоді, як пішла з

життєві історії 0

– Весілля скасовується! Уявляєш? В мене серце не на місці. Прийшов мій Роман, та й каже, що передумала його Оксана. Вирішила зійтись зі своїм першим коханням, бо він зелену карту якусь там виграв, тепер їдуть разом в Америку. Уявляєш? А як мій син це переживе? Ой людоньки! А гості? Як їм сказати, що весілля, яке має відбутись вже в цю суботу – не буде?

Коли мама розказувала мені цю історію, я спершу навіть не повірила. Знаю, що різне

життєві історії 0

Я не можу змусити себе любити маму. І не вважаю, що це обов’язково. Діти зобов’язані виконувати те, що прописано законом, а саме допомагати в старості, інакше можна і на аліменти нарватися. Але любити і поважати матір дитина не зобов’язана. В 14 років я вже працювала, тому що «Хто не працює, той не їсть» в буквальному сенсі. Але, повірте, зі своїми дітьми я буду іншою. Я все зроблю, але мої дітки не ростимуть так, як росла я… Вони будуть бажані і кохані. Я вже зараз їм, ще ненародженим, це обіцяю!

Я не можу змусити себе любити маму. І не вважаю, що це обов’язково. Діти

життєві історії 0

Леся навіть уявити не може, наскільки така дитина може змінити їхнє з чоловіком життя, і не лише їхнє. Рідні сестрички також матимуть певний дискомфорт, поруч з такою дитинкою. Ніхто не хоче розуміти, що потягне за собою її народження. Звичайно, я поважаю рішення дочки, і як би все не вийшло, я готова допомогти їй усіма можливими способами, але все ж, я проти

На початку я хотіла б сказати, що я ні в якому разі не маю

життєві історії 0

Мені 43 роки, я зустрічаюся з чоловіком вже трохи більше року, а йому всього 40 років. І ось він збирається зробити мені пропозицію. Але ж біле плаття і фата в 43 роки – це смішно. Дітей нам разом не народжувати. Приводити його на свою територію (а я працюю з дому, плюс у мене набагато краща квартира, ніж у нього), теж якось не хочеться

Мені 43 роки, я зустрічаюся з чоловіком вже трохи більше року, а йому всього

життєві історії 0

Наші почуття протягом багатьох років були сильними і яскравими, ми з дружиною-красунею раділи, як у нас все добре! Донечка 7 років, простора квартира і дуже хороша робота, працюємо обоє в одному університеті. Я вже і забув про ревнощі до інших, бо за стільки років зрозумів, що вона ні на кого мене не проміняє. Та все виявилося зовсім не так, як я собі намалював. Одного прекрасного дня вона сказала, що її підвищили, і що завтра будемо пити чай з тортиком

Я зустрів дівчину, з якою спочатку просто спілкувався і не наважувався на щось більше,