iBilingua

Як я тільки не просила Руслана піти на обстеження в клініку, він все знаходив причину відмовити. – Я здоровий, як кінь!, – все говорив він мені. – Ти краще зміни лікаря, а то мама каже, що у тому, що в нас немає діток, винна лише ти. Я здоровенький з дитинства був. Та й від попереднього шлюбу в мене діти є. – Тоді тобі двадцять було, а зараз вже за сороківку переступило. – А свекруха лише зловтішалася. У мене є онуки від старшої невістки, і більше мені й не треба

Як я тільки не просила Руслана піти на обстеження в клініку, він все знаходив

життєві історії 0

Бабусина квартира стояла закритою років вісім. Мама свого часу намагалася її під оренду пустити, але мешканці довго не затримувалися, тікали через кілька місяців. Тепер я прекрасно розумію чому. І ось мама мені цю квартиру подарувала, дякувати їй! ми переїхали з чоловіком. А мама почала оце творити. Подарунок був шикарний, хоч як крути. На накопичені гроші ми зробили ремонт мамі. Останньою краплею стало, коли я прийшла додому, а у нас посеред кімнати стоїть монструозного виду стінка, які так любили за радянських часів

Мама подарувала мені бабусину квартиру, а тепер ходить і постійно перевіряє, як ми живемо!

життєві історії 0

Вона не тому нещасна, що, не дай Боже, з однією ногою або ще там щось, чи неблагополучні діти. У неї взагалі немає дітей. Зате є чоловік. Але він теж ніякий не драматичний чоловік. Тихий. Не вживає, не ображає, не працює. Ось! Працює сім днів на тиждень на всіх чорних роботах, які тільки можна придумати: виносить горщики за бабами, прибирає квартири, ще десь копирсається і за чимось доглядає. Ось вчора вона зробила одинадцять котлет, на кілька днів, а він взяв і заковтнув відразу десять, відразу. Я запитала: сама їдеш?

Вчора зустрічалася з однією нещасною знайомою тіткою. Вона не тому нещасна, що, не дай

життєві історії 0

Як ще це назвати?.. Коли ти тягнеш за собою дочку вулицею, а вона ледве встигає, дріботить, закусивши губку, але ви все одно спізнюєтеся, оскільки проспали і повільно збиралися, хіба не можна надягати колготки швидше! І коли ти вже на роботі, і з нього на стіл сипляться цукерки, шоколадні, в яскравих обгортках

Як ще це назвати, коли ти в неділю, яка ніби як вихідний і за

життєві історії 0

Син Тарас привів мені у квартиру невістку, цю Аню, і поїхав на вахту у Литву на три місяці, а то й більше. А мені з нею що робити? Їй же от-от народжувати! Вона не працює, вдома нічого не може робити – важко їй. А мені нащо оце щастя під старість років? Аня не місцева, звідкись із села з Волинської області. Сину я висловила, що у мене тут не курорт і на господарство він міг би і надіслати мені кошти. Готує вона настільки дивно, що після кількох страв я вирішила готувати сама. – А мені потрібен спокій! Ти ж розумієш, що народить вона у мене вдома і дитину принесе сюди ж

Син Тарас вчинив “по-розумному”: привів мене у квартиру невістку Аню при надії, а сам

життєві історії 0

Вона ж біднесенька, від неї чоловік до молодої пішов, алементи мізерні, дитинка маленька… Ось цим і “годує” нас зовиця. Позичила я грошей сестрі чоловіка майже півроку тому, а вона досі не віддає. Все “сніданками” пригощала, а тепер взагалі заявила, що вона мати-одиначка і нічого нам не винна. Тоді Валерія і придумала хитромудрий план. Ми змогли зайняти зовиці п’ятдесят тисяч гривень. Я збираюся в суд, у мене є розписка, а чоловік каже

Вона ж біднесенька, від неї чоловік до молодої пішов, алементи мізерні, дитинка маленька… Ось

життєві історії 0

Валю, тобі машина не так вжей треба, це не життєвонеобхідна річ, а у сестри весілля один раз! Ти собі ще купиш, а на весілля у нас грошей немає, тому зроби ласку, продай машину і зробимо торжество на ці гроші, для Стефи це від тебе найкращий подарунок буде! – я мовчки дивлюся на маму. Мені на весілля навіть сухенького букета не подарували, а тут такі запити

Мама вимагає, щоб я продала свою машину і дала ці гроші сестрі Стефанії на

життєві історії 0

Простота свахи Ліди вже поперек стоїть. Впоралася Ліка її сільська більш менш тільки з котлетами – дістала, виклала розморожувати. Салат пошматувала криво-косо, цибулю величезними шматками. Макарони переварила моторошно. Якось треба було щось там взяти, поки вони були не вдома, я як зайшла – ахнула, речі валяються, косметика розсипана по столу, ліжко не заправлена. А вона мені: – Як це ваш син дров не може нарубати? Що ж ви сина так неправильно виховали? Доручили дрова наготувати для баньки, так він сокиру примудрився зламати!

Простота свахи Ліди вже поперек стоїть. Зять що не так зробить, не так допоможе,

життєві історії 0

Не знаю як ви, та я коли лягаю спати, вимикаю всі гаджети. Так мені спокійніше спиться, бо колись десь почула, що все це дуже шкідливо. Так ось, вчора зранку вмикаю телефон, а там на вайбер приходять 232 непрочитані повідомлення. Сказати, що я здивована, нічого не сказати. Лягала спати і вимикала телефон я вже близько 23.00. Кому ж так не спалося?, – думала я, і попиваючи ранкову каву взялась за читанину. Люди, давайте будемо трохи мудрішими!

Не знаю як ви, та я коли лягаю спати, вимикаю всі гаджети. Так мені

життєві історії 0

Люда була за чоловіком, як за кам’яною стіною, тому коли його в один день не стало, вона це ледь пережила. Я підтримувала її як могла. Людмила жодного дня не працювала, всім займався чоловік, і коли дочка, яка жила в Німеччині, зрозуміла, що мамі потрібна підтримка, забрала її з молодшим братом до себе. Деякий час ми спілкувалися по телефону, але ось вже минуло багато років, і я дуже б хотіла її відшукати

Люда була за чоловіком, як за кам’яною стіною, тому коли його в один день