iBilingua

Прожили з чоловіком вже 11 років у цивільному шлюбі, двоє діток у нас. І ось – сміх і гріх, як кажуть. Будемо брати квартиру, вирішили розписатися. Батьки образилися через весілля! Мама мені по телефону: “А у нас відпустку взяти не вийде, треба ж планувати дату, обговорити зарані!” Я кажу: навіщо? Ми просто розпишемося. – Та як так, як це ти без сукні ти будеш і фати. А посидіти зі сватами, побачитися, рідню зібрати, як без цього?

Ми з чоловіком Володимиром 11 років прожили у цивільному шлюбі, маємо двох спільних діток.

життєві історії 0

У мене був перший невдалий шлюб, добре що без дітей, розлучилася 5 років тому. І ось зустріла Андрія. Закрутилося. На початку відносин питала, чи був він одружений і чи є діти – сказав, що ні, а я відразу сказала, у свою чергу, що категорично проти стосунків, якщо в чоловіка є діти. І ось два тижні тому, значить, готую обід, тут дзвінок у двері. Я при надії – а у мене на порозі двоє його дітей, 12 і 5 років.

У мене був перший невдалий шлюб, добре що без дітей, розлучилася 5 років тому.

життєві історії 0

Я заміжня, у нас з чоловіком донечка, їй чотири роки. Бабусі обидві ще не на пенсії, працюють. І ми з чоловіком зовсім не вважаємо, що вони нам щось винні – своїх дітей вони вже виростили. Ми намагаємося все встигати з дитиною самі. Мене дивує, що вони не беруть онучку в гості. Ну не любите дитину – так і скажіть, а то якісь відмовки вигадують

Я заміжня, у нас з чоловіком донечка, їй чотири роки. Бабусі обидві ще не

життєві історії 0

На жаль чи на щастя, але ми зі свекрухою спілкуємося вкрай рідко! Хіба що на великі свята – рази три-чотири на рік. Хоча живемо поруч. Ну, ось так. Не сварилися, відносини рівні і ввічливі. Навіть коли у нас народилася дочка чотири роки тому, її єдина онука, нічого особливо не змінилося. Недавно святкували день народження донечки, і дочка при гостях сказала, що у неї одна бабуся – моя мама, і один дідусь – мій тато. А я й рада! З якого дива дочка повинна до них ставитися однаково?

На жаль чи на щастя, але ми зі свекрухою спілкуємося вкрай рідко! Хіба що

життєві історії 0

Нашій донечці недавно виповнилось сім місяців. Того дня Златка щаслива повзала по кімнаті, як по вайберу задзвонила свекруха. – Сьогодні вирішила по відеозв’язку поспілкуватися, дуже скучила за своєю принцескою. Ви ж не проти? – Звичайно ні, – сказала я, і давай бігати з телефоном за донечкою. Ми поговорили, і вже минув тиждень, як Ірина Олегівна зі мною не спілкується

Нашій донечці недавно виповнилось сім місяців. Того дня Златка щаслива повзала по кімнаті, як

життєві історії 0

26-річна Оксана жаліється подрузі, що її просто знесилила свекруха: – Вчора їй просто не відкрила. Вона 20 хвилин тарабанила в двері, набирала наш телефон, бо я попередньо відключила дверний дзвінок. Звісно, вона зрозуміла, що я нікуди не виходила і сиджу в квартирі. Вона могла бачити при вході коляску дитини. Образилася, наговорила на мене чоловікові. Він мені каже: навіщо ти так з мамою, вона ж нам гроші на перший внеск дала! Ну то й що?

26-річна Оксана жаліється подрузі, що її просто знесилила свекруха. – Я втомилася! Вона просто

життєві історії 0

– Привіт, впізнав мене? – Привіт, так, а що? – У мене до тебе розмова. – Яка? – Я при надії. – Не треба народжувати! – Буду. – Чому? – Це ж наша дитина, Сергію! – А мені що? Я не буду її виховувати! І у мене інша! Минуло 5 місяців, а потім 5 років. – Це мої діти?.. – – Вітаю! – всміхнулася Ганна

– Привіт, впізнав мене? – Привіт, так, а що? – У мене до тебе

життєві історії 0

Свекруха старанно не помічає новонароджену внучку, не називає її по імені, взагалі не дивиться в ту сторону, де лежить дитина. Проте вважає своїм обов’язком прийти до старшого онука, провідати «бідненького», демонстративно переконатися, що його не ображають батьки – в зв’язку з народженням конкурентки.

– Свекруха моя, вважала, що в родині одну дитину цілком достатньо! – розповідає тридцятирічна

рецепти 0

Дуже ніжний і смачний пляцок “Злата”. Такий тортик, сподобається всім гостям!

Дуже ніжний пляцок “Злата”. Має ніжний смак і буквально тане в роті! І багато

життєві історії 0

– Коли ми познайомилися з моєю свекрухою п’ятнадцять років тому, їй було трохи за сорок, але виглядала вона набагато старше і вела себе, як пенсіонерка, – розповідає моя приятелька Поліна. – Нагадала мені мою бабусю. «Все болить, все погано, мені нічого не треба, життя вже пройшло»… Я думала, що ніколи такої не буду!

– Коли ми познайомилися з моєю свекрухою п’ятнадцять років тому, їй було трохи за